Прес-центр21 лютого 2019, 16:02

Збереження родючості ґрунтів для майбутніх поколінь – наша задача

В рослинництві Луганської області за останнє десятиріччя сформувалась затребувана ринком структура посівних площ, продиктована місцем України у міжнародному розподілі праці (табл.1) з вузькою однобокою спеціалізацією, де майже відсутні зернобобові й кормові культури (у т.ч. багаторічні трави).

Таблиця 1

Площі, зайняті під основними сільськогосподарськими культурами в Луганській області в усіх категоріях господарств в 2017-2018 рр, тис.га

 

Культури

Роки

Середня площа за 2017-2018 рр

% у структурі

2017

2018

Соняшник

355,1

346,2

350,6

43,5

Озима пшениця

242,0

271,0

256,5

31,8

Кукурудза на зерно

82,3

79,1

80,7

10,1

Ярий ячмінь

42,5

35,9

39,2

4,9

Інші культури

84,0

72,2

78,2

9,7

Вся посівна площа

805,9

804,4

805,2

81,8 (100)

Пари (чисті та заняті)

174,2

184

179,1

18,9

Земля в обробітку

908,0

984,3

946.2

100

Враховуючи приховану частину соняшника в парах, на практиці функціонує двополка: соняшник – зернові культури. Основною зерновою культурою у другому полі такої сівозміни є озима пшениця, в додаток до якої вирощують кукурудзу, ячмінь, деякі інші культури. Причому слід зауважити, що обробляються під польові культури майже всі можливі площі, не дивлячись на цільове їх призначення.

Практично не вноситься на поля гній, основним джерелом органіки стали рослинні рештки. На фоні відсутності контролю власників землі, держави та місцевих Рад за використанням земель сільськогосподарського призначення орендаторами,  відбувається деградація ґрунтів (в основному за рахунок водної, вітрової  та агротехнічної ерозії ґрунтів, яка обумовлена недотриманням науково обґрунтованих технологій та переходом до вирощування монокультур).

На основі середньозважених урожайних даних, коефіцієнтів виносу елементів живлення на тону основної продукції, діючих методик врахування дії та післядії органічних та мінеральних добрив та рослинних решток нами розрахований фактичний баланс поживних речовин на гектарі посіву, який склався в останні роки в результаті сільськогосподарської діяльності людини. (табл.2)

 

Таблиця 2

Розрахунковий баланс поживних речовин під основними сільськогосподарськими культурами в Луганській області в усіх категоріях господарств в 2017-2018 рр на гектар посіву, кг

Показник

Елемент жив-лення

Культури

Соняш-ник

озима пшениця

кукурудза на зерно

ярий ячмінь

Середньозважений урожай за 2017-18 рр, ц/га

-

17.9

34,9

28,9

23,3

Винесено з урожаєм на 1 га, кг

N2

107,4

104,7

98,3

58,2

P2O5

46,5

45,4

34,7

25,6

K20

332,9

87,2

106,9

51,3

Повернення  в грунт з рослинними рештками

N2

55,8

24,5

32,6

41,0

P2O5

27,2

9,8

13,0

19,5

K20

161,8

44,0

69,4

117,8

Компенсовано внесенням мінеральних та органічних добрив

N2

26,8

72,8

44,0

34,0

P2O5

16,0

14,2

10,6

8,6

K20

6,2

4,6

5,9

3,3

Баланс поживних речовин,+/-

N2

-24,8

-7,4

-21,7

+16,8

P2O5

-3,3

-21,4

-11,1

+2,5

K20

-164,8

-38,6

-31,6

+69,8

За відсутності даних не врахована солома, що пішла на заготівлю та вивезена з поля (особливо по ярому ячменю), тому реальний баланс поживних речовин по озимій пшениці та ячменю буде змінено в гіршу сторону. По середньозваженим показникам не до внесено на гектар посіву основних сільськогосподарських культур по 16,1 кг  N2;3,4 кг P2O5;70,1 кг K20. Ці поживні речовини рослини використали з гумусу, тим  самим виснажили грунт.

Розрахований спеціалістами Луганської філії ДУ «Інститут охорони ґрунтів» баланс гумусу при такій структурі посіву є дефіцитним і складає за останні три роки -0,226 т/га в рік (найбільший показник в країні). Виходячи з того, що 1 тонна гною дає 0,08 тони гумусу, то нам щорічно на гектар потрібно вносити 3,25 тони гною для збереження бездефіцитного балансу гумусу в ґрунті, або за його відсутності змінювати структуру посівних площ на користь сіяних трав, зернобобових, хрестоцвітих культур, кукурудзи та сидератів. Причому підвищують вміст гумусу у грунті тільки дві групи культур – зернові, зернобобові та сіяні трави, а зменшують – решта.

При таких щорічних втратах гумусу і поживних речовин грунт втрачає фізичні та фізико-хімічні властивості: перестане втримувати в достатній кількості воду та елементи живлення, скоріше пересихає, піддається дії водної та вітрової ерозії, зростає його щільність. Якщо ситуацію не виправляти зараз, то через декілька років ми прийдемо до різкого падіння урожайності на полях.

 Для досягнення бездефіцитного балансу гумусу в ґрунтах Луганської області потрібно змінити структуру посівних площ  на користь сіяних трав, зернобобових, хрестоцвітих культур, кукурудзи та сидератів. Вишукувати місцеві джерела органічних добрив. Для забезпечення рівноважного балансу рухомих поживних речовин необхідно збільшити внесення мінеральних добрив у кількості винесених прогнозованим урожаєм.

Особливої уваги заслуговує державний контроль за якісним станом земель та контроль місцевих Рад за структурою посівних площ. При передачі землі в оренду, поки ще не прийнято відповідний Закон України, проводити оцінку ґрунтів незалежною установою, уповноваженою державою, з визначенням змін та розмірів компенсації за збитки від її погіршення, або покращення. Оренду намагатись робити довгостроковою, всіляко заохочувати орендатора та орендодавця.

В разі необхідності спеціалісти наших установ допоможуть скласти науково-обгрунтовану сівозміну та розрахувати баланс поживних речовин для господарства, Ради.