Соціальні служби

До уваги керівників та  операторів заправних станцій

 

Біловодське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області інформує роботодавців та найманих працівників нашого регіону про заходи по запобіганню виникнення травмонебезпечних ситуацій на заправних станціях.

Мабуть кожна людина в сучасному світі  бачила на придорожній території  комплекс для заправки паливом транспортних засобів. Такі комплекси є і на території багатьох підприємств. Обслуговують ці комплекси оператори. Спеціальність оператор заправних станцій дуже небезпечна і відповідальна. Люди, які працюють операторами відповідають за безпеку особистого здоров`я, а також за безпеку та життя інших людей. І саме тому  оператором заправних станцій можуть бути особи віком від 18 років, які пройшли медичний огляд та не мають медичних протипоказань, професійну підготовку і одержали посвідчення на право виконання зазначених робіт. 

Оператор заправних станцій, що приймається на роботу повинен пройти  інструктаж, навчання і перевірку знань з питань охорони праці,  надання домедичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, правил поведінки при виникненні аварійних ситуацій. Про проведення вступного та первинного інструктажів  робляться  відповідні записи в журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці і журналі реєстрації інструктажу з питань охорони праці на робочому місці. При цьому обов`язкові підписи того кого інструктували, та того хто інструктував.

Оператор заправних станцій після первинного інструктажу на робочому місці повинен протягом  2-15 змін  пройти стажування під керівництвом  кваліфікованого  оператора, який призначається наказом по підприємству. Тривалість стажування залежить від кваліфікації працівника,  стажу і характеру роботи.

Повторний інструктаж оператор повинен проходити періодично не рідше одного разу на квартал. Оператор заправних станцій повинен працювати у спецодязі та спецвзутті: костюм, берет або шапка, окуляри захисні закриті, чоботи, білизна натільна, рукавички. Під час приймання та розфасування нафтопродуктів у дрібну тару додатково: фартух з нагрудником,  рукавиці. На зовнішніх роботах у мокру   погоду додатково плащ з капюшоном. На зовнішніх роботах узимку додатково: костюм утеплений, чоботи, шапка, рукавички. 

Допуск сторонніх осіб, а також операторів у нетверезому стані на територію заправних станцій забороняється.

Оператор повинен перевірити: наявність приладів  пожежогасіння,  наявність і справність заземлення,  технічний стан заправного обладнання.

Оператор зобов`язанний слідкувати за тим, щоб заправна техніка встановлювалась на площадці заправного пункту за розробленою схемою,  при якій на випадок необхідності машини могли б роз`їхатися. Під час грози забороняється заправка паливом. Під час заправки автомобілів забороняється палити і користуватися відкритим вогнем,   заправляти автомобілі з працюючим двигуном, зберігати паливо та мастильні матеріали в непризначених для цього складських спорудах, працювати на незаземленій колонці та обладнанні, заправляти автомобілі при наявності течі пального з паливної системи.  Після закінчення роботи слід відключити заправне обладнання.

 Треба  зауважити, якщо оператор заправних станцій буде чітко виконувати свої обов` язки,  то об`єкт  буде у безпеці і максимально захищений від можливих нещасних випадків та надзвичайних подій.

Страховий експерт з охорони праці Біловодського відділення УВД ФССУ у Луганській області Сокирка О.І.

 

 

 

Охорона праці в навчальних закладах.

 

Біловодське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області інформує роботодавців та найманих працівників нашого регіону.

У зв`язку з початком нового навчального року все актуальніше стоїть питання охорони праці у навчальних закладах, тому не зайвим буде нагадати про техніку безпеки під час находження у навчальних закладах.

Отже охорона праці-це система правових, соціально-економічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

 Робота в колективах навчальних закладів повинна бути організована згідно з  Законом України «Про охорону праці» та Положення «Про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти».  У навчальних закладах повинна діяти система управління з охорони праці, яка встановлює  хто,  що,  коли і як повинен робити,  щоб забезпечити функціонування системи охорони праці.

Основні напрямки цієї системи:

- створення безпечних умов праці;

- систематичне навчання працівників навчального закладу безпеці праці та життєдіяльності;

- профілактика нещасних випадків.

Метою впровадження цієї системи є ефективність роботи із забезпечення безпеки,  зниження травматизму та підняття активності працівників із дотриманням вимог охорони праці.  У зв`язку з цим визначимо основні завдання з охорони праці у школі:

- дотримання законодавства з охорони праці;

- забезпечення медичних оглядів;

- навчання, інструктажі та атестація;

- забезпечення безпечних умов під час експлуатації навчальних кабінетів.

Усі прийняті на роботу працівники повинні пройти  навчання та перевірку знань з охорони праці, вступний інструктаж з охорони праці, первинний інструктаж на робочому місці,навчання з  охорони праці та надання першої  домедичної допомоги, правил поведінки та дії при виникненні аварійних ситуацій.  Порядок проведення інструктажів з працівниками навчальних закладів визначається Типовим положенням про проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці,  затверджений Наказом Держнагляду охорони праці України № 15 від 26.01.2005.

 Контроль за станом охорони праці здійснює керівник навчального закладу та відповідальні особи згідно з наказом.  Отже охорона праці в навчальних закладах є одним із напрямків розвитку соціальної політики держави, тому виконання вимог з охорони праці знизить ризик виникнення небезпечних ситуацій, і як наслідок зведе до мінімуму настання травматизму.    

 

 

 

Страховий експерт з охорони праці Біловодського відділення УВД ФССУ у Луганській області Сокирка О.І.

 

 

Техніка безпеки під час догляду за свинями

 

Біловодське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області інформує роботодавців та найманих працівників нашого регіону.

Свинарство є однією з важливих сфер підприємницької діяльності у нашому регіоні, де на виробництві зайнята значна кількість найманих працівників. Оскільки розведення свиней та кнурів та догляд за ними пов`язаний із великою кількістю травмонебезпечних ризиків, не зайвим буде нагадати про техніку безпеки під час догляду за свинями.

 З метою гарантування безпеки праці під час догляду за свинями працівники, перебуваючи поблизу тварин, повинні бути уважні й уникати безпосереднього контакту з ними.

      За  групою свиней певного віку та статі повинні бути закріплені постійні працівники, які ознайомлені із правилами безпеки праці під час обслуговування тварин та індивідуальними особливостями свиней.

     При виконанні виробничих операцій з догляду за свинями слід дотримуватися режиму, встановленого технологічними картами, поводитися з тваринами спокійно та впевнено, не викликаючи агресивних дій з їхнього боку.

      Із зовнішнього боку станків, де перебувають агресивні тварини, повинні бути вивішені попереджувальні написи: «Обережно! Злий норов», «Обережно! Кусається».

      При догляді за кнурами й підсисними матками слід бути особливо обережними і під час входу в станок застосовувати засоби індивідуального захисту.

      Працівники повинні бути забезпечені засобами захисту від можливого нападу тварин (електропоганялками, переносними щитами, захисними циліндрами). Захисні циліндри повинні бути виготовлені з тонкого металевого листа, фанери або міцного картону і бути підібрані відповідно до зросту працівника, щоб не заважали при ходьбі і надійно захищали нижню частину тіла.

      Під час проведення масових зооветеринарних заходів або сортуванні свиней фіксують групами в загонах-розколах.

      Індивідуально свиней можна фіксувати на розв'язках в станку, а поросят – на столі-станку або в руках. При відсутності станків тварин можна фіксувати накладанням мотузяної петлі на кінцівки або за верхню щелепу з використанням закрутки.

     При утриманні свиней у приміщеннях без вікон необхідно влаштування чергового освітлення з автоматичним або ручним увімкненням.

      Спосіб утримання підсисних маток і конструктивні особливості станків повинні дозволяти проводити опороси і вирощувати підсисних поросят без постійної присутності працівників у приміщенні.

     Під час опоросу і роботи із підсисними свиноматками слід бути особливо обережними.

     На вигульних майданчиках та в літніх таборах годівниці необхідно розміщувати вздовж огорожі, виключаючи заїзд транспорту і вхід працівників у зону перебування тварин.

     Місця випасу повинні бути попередньо обстежені, очищені від сторонніх предметів, ями – засипані або огороджені.

     Переносними перегородками пасовища розбивають на загони і використовують їх по черзі.

      Для свиней необхідно обладнати бази із навісами та приміщення для зберігання кормів й інвентарю, а також літні кормокухні. Огороджують і обладнують індивідуальні станки для кнурів, поросних (другої половини  поросності) і підсисних свиноматок.

      Кнурів-плідників, некастрованих кнурців на відгодівлі не дозволяється пасти в одному стаді зі свинками.

      Пасти свиней краще вранці та ввечері, а в хмарну погоду можна пасти і вдень. Напувати тварин слід чистою свіжою водою з корит або бочок-самонапувалок. Якщо немає водойм із проточною водою слід викопати колодязь. Завозити воду на пасовище на декілька днів не рекомендується, бо вона псується і викликає шлункові захворювання.

     При застосуванні автонапувалок і водопійних корит не допускається їх переповнення або підтікання.

Виконання цих вимог працівниками значно знизить ризик виникнення травмонебезпечних ситуацій а як наслідок зведе до мінімуму вірогідність настання нещасних випадків на виробництві.

Крім цього Біловодське відділення управління звертає увагу на таку інформацію: з 12 жовтня 2018 року набирають чинності нові «Правила охорони праці у сільськогосподарському виробництві» – наказ Мінсоцполітики № 1240 від 29.08.2018. Водночас втрачає чинність наказ МНС України № 1353 від 26.11.2012 «Про затвердження правил охорони праці у сільськогосподарському виробництві», а також нормативні акти:

- наказ Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 06.12.2004 № 268 «Про затвердження правил охорони праці у тваринництві. Велика рогата худоба»;

-наказ Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 06.12.2004 № 269 «Про затвердження правил охорони праці у тваринництві. Свинарство»;

- наказ Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 06.10.2008 № 213 «Про затвердження правил охорони праці у птахівництві»;

- наказ МНС України від 26.11.2012 № 1350 «Про затвердження правил охорони праці у тваринництві. Конярство».

 

 

Завідувач сектору страхових експертів з охорони праці – страховий експерт з охорони праці Біловодського відділення управління у Луганській області Ковальов С.О.

 

Вимоги безпеки під час вантажно-розвантажувальних робіт при зберіганні зерна

 

Біловодське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області інформує роботодавців та найманих працівників нашого регіону.

При збиранні врожаю зернових, кукурудзи та соняшника у підприємців виникає потреба тимчасового зберігання цих продуктів на складах із подальшим перезавантаженням на транспорт, який доставляє зерно до місця реалізації чи переробки.

Під час вантажно-розвантажувальних робіт на працівників можуть вливати такі небезпечні виробничі фактори, як: техніка, що рухається, рухомі робочі органи вантажних механізмів та пристроїв, запиленість робочої зони.

Тому не зайвим буде нагадати керівникам підприємств, керівникам виробничих ділянок та працівникам про деякі вимоги безпеки під час вантажно-розвантажувальних робіт при зберіганні зерна та іншої сипучої сільськогосподарської продукції.

Усі трудомісткі процеси на складах зерна та сировини на підприємствах зі зберігання зерна насипом мають бути механізовані та виконуватися згідно із затвердженим технологічним процесом.

Навантаження зерна необхідно здійснювати механізованим способом за допомогою конвеєрів, пневмотранспорту і вантажно-розвантажувальних машин.

Роботи з відбору проб зерна зі складу чи бурту виконують не менше двох працівників.

Допускається відбір проб зерна з кузова вантажного автомобіля одним працівником за умови, коли не відбувається вивантаження (завантаження) зерна. При цьому вживаються заходи, що унеможливлюють пуск технологічного обладнання в роботу та самовільного руху автомобіля.

Зберігання чергової партії зерна на складах із похилою підлогою допускається тільки після зачистки днищ від зерна, змітання і видалення пилу. При зачищенні днищ заборонено завантаження чи вивантаження зерна.

Процес транспортування сипучих продуктів на складі організовують з урахуванням змін їхніх властивостей під час зберігання (усушка або накопичення вологи, вплив шкідливих комах тощо).

Забороняється відбирати продукцію з насипу шляхом підкопу.

Переміщення насипу продуктів до транспортерної стрічки або випускного пристрою здійснюється за допомогою машин та за умов:

- перебування працівників на вільному місці поза майданчиком із насипом;

- розбирання спресованих похилих насипів поступово знизу вгору спеціальним пристосуванням (совками, заступами, інструментами з довгими держаками).

Місця виконання вантажно-розвантажувальних робіт позначаються знаками безпеки.

Рух автомобілів на вантажно-розвантажувальних майданчиках (пунктах) повинен бути організований за транспортно-технологічною схемою з установкою відповідних дорожніх знаків. Проїзд транспорту через вантажно-розвантажувальний майданчик повинен бути наскрізним. Якщо наскрізний проїзд організувати неможливо, транспортні засоби повинні подаватися під навантаження (розвантаження) заднім ходом з таким розрахунком, щоб їх виїзд із території майданчика відбувався вільно, без маневрування.

Забороняється виконувати навантажувально-розвантажувальні роботи під час маневрів.

Під час розвантаження зерна з автомобілів-самоскидів автомобілі-самоскиди, які знаходяться на насипах, необхідно встановлювати на відстані не менше ніж 1 м від брівки природного укосу.

Працівники, які залучаються до вантажно-розвантажувальних робіт із зерновими продуктами, забезпечуються засобами індивідуального захисту (маски, респіратори) та спецодягом для запобігання впливу на них пилу.

Працівники, які тимчасово залучаються до вантажно-розвантажувальних робіт, повинні пройти первинний інструктаж на робочому місці згідно із вимогами «Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці»  НПАОП 0.00-4.12-05.

Виконання цих вимог безпеки під час вантажно-розвантажувальних робіт дозволить значно зменшити вірогідність виникнення травмонебезпечних ситуацій.

 

Завідувач сектору страхових експертів з охорони праці – страховий експерт з охорони праці Біловодського відділення УВД ФССУ у Луганській області Ковальов С.О.

Профілактика травматизму серед водіїв автотранспортних засобів через перевтому

Біловодське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області нагадує, що з початком збору сільськогосподарської продукції в нашому регіоні зростає інтенсівнисть руху вантажного транспорту. Збирання зернових культур тісно пов`язано з погодними умовами і може тривати безперервно декілька днів поспіль в денну і нічну зміну. Відповідно, водії вантажних автомобілів, які залучаються до перевезень сільськогосподарської продукції та керуванням зернозбиральними машинами та механізмами, працюють у напруженому режимі, подекуди понаднормово. Це призводить до перевтоми водіїв, яка при наявності інших несприятливих супутніх факторів  часто стає причиною  порушень  правил дорожнього руху, що, у свою чергу, веде до зростання рівня травматизму як серед водіїв, так і серед працівників, які знаходяться у робочій зоні техніки та рухомого складу.

Через це нагадуємо роботодавцям та працівникам про деякі особливості профілактики травматизму серед водіїв автотранспортних засобів через перевтому.

Праця водія являє собою поєднання фізичної і розумової роботи і вимагає від нього фізичної і психічної витривалості. При цьому людина не завжди знаходиться у належній фізичній формі і психічному стані.

Після декількох годин роботи з'являються перші ознаки втоми, які, однак, не завжди свідчать про збільшення небезпеки при управлінні автомобілем. Виникнення деякої втоми  є природнім. Але, якщо час роботи водія починає перевищувати встановлені норми, то кількість дорожньо-транспортних пригод збільшується.

 Профілактика втоми проводиться за кількома напрямками. Основними з них є:

забезпечення оптимальних мікрокліматичних  умов  в кабіні (температура, вологість, швидкість потоку повітря);
зниження рівня шуму і вібрації, шкідливих хімічних домішок у повітрі;
створення додаткових зручностей на робочому місці (правильна посадка за кермом та ін.);
зменшення зусиль, необхідних в процесі керування автомобілем, спрощення процесу управління;
раціональна організація праці та відпочинку.

Особливу увагу необхідно приділити питанню раціональної організації режиму праці водія.

Різні варіанти організації праці водія передбачають загальний місячний баланс робочого часу в 178 робочих годин. При п'ятиденному робочому тижні нормальна тривалість зміни визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності  з таким розрахунком, щоб загальна тривалість робочого часу за тиждень не перевищувала 41 годину. При шестиденному робочому тижні нормальна тривалість зміни не може перевищувати 7 годин в звичайні дні і 6 годин в передвихідні і передсвяткові дні.

Для забезпечення безпеки руху після 3 годин  роботи водію  потрібно  здійснити  15-хвилинну перерву і після трьох наступних годин безперервної роботи необхідно робити 30-хвилинну перерву для відпочинку. Щоденний міжзмінний відпочинок (перерва в роботі між закінченням однієї зміни і початком наступної зміни) повинен бути не менше подвійної тривалості роботи в попередню зміну. Щотижневий безперервний відпочинок при п'яти- або шестиденному робочому тижні повинен становити не менше 42 годин. Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п'ятиденному робочому тижні встановлюється графіком роботи автотранспортного підприємства. Для забезпечення безперервної роботи рухомого складу допускається  надання водіям вихідних днів в різні дні тижня відповідно до графіка змінності. У дальні рейси, коли час знаходження за кермом перевищує 7 годин при  прямуванні в один бік, необхідно відправляти двох водії, які змінюють один одного за кермом.

Роботодавцю необхідно уважно контролювати дотримання працівниками графіку роботи та відпочинку, тому що, як показує практика, перевтома водіїв часто призводить до настання нещасних випадків на виробництві з тяжкими наслідками, великою кількістю постраждалих та значним пошкодженням матеріальних цінностей підприємств.

 

Завідувач сектору страхових експертів з охорони праці - страховий експерт з охорони праці Біловодського відділення УВД ФССУ у Луганській області Ковальов С.О.

Техніка безпеки під час ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки в польових умовах

 

Під час інтенсивного використання сільськогосподарської техніки на польових роботах виникає потреба в ремонті вузлів та агрегатів техніки, що вийшла з ладу у польових умовах, не доставляючи її на ремонтні бази. При цьому, працівникам, які виконують ці роботи, необхідно дотримуватися певних вимог техніки безпеки.

Для проведення технічного обслуговування машинно-тракторних агрегатів у польових умовах повинна бути виділена автопересувна майстерня або обладнана необхідним інструментом та пристроями спеціальна автомашина. Ця автомашина повинна мати справні іскрогасники та бути обладнана первинними засобами пожежогасіння згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1997 № 428 "Про забезпечення транспортних засобів первинними засобами пожежогасіння". Майстерню для технічного обслуговування розміщують на горизонтальному майданчику, в найбільш зручному за розташуванням до машини, що буде обслуговуватися, місці, загальмовують та заземлюють.

Причіплювання мобільної електрозварювальної установки виконують підтягуванням її до буксирного пристрою мобільної ремонтної майстерні. Під'їжджати автомайстернею заднім ходом до зварювальної установки не дозволяється. При введенні електрозварювального агрегату в робочий стан його заземлюють, фіксують раму опорою, а під колеса підкладають противідкатні башмаки.

Ремонт машинно-тракторних агрегатів допускається не ближче 30 м від хлібних масивів та інших посівів.

Інструмент та пристрої для технічного обслуговування машин повинні бути справними, відповідати вимогам розділу 6 Правил охорони праці під час технічного обслуговування та ремонту машин і обладнання сільськогосподарського виробництва й забезпечувати безпеку виконання робіт.

Технічне обслуговування машин у польових умовах проводиться у світлий час доби. Дозволяється проведення технічного обслуговування в нічний час за умови достатнього штучного освітлення. У цьому випадку роботи виконуються не менше ніж двома працівниками.

Усі операції з технічного обслуговування, за винятком операцій, які обумовлені інструкціями з експлуатації заводів-виготовлювачів, виконуються при зупиненій машині, непрацюючому двигуні і вимкненому валу відбору потужності.

Під час технічного обслуговування навісні машини й знаряддя опускають на землю, педаль гальма трактора встановлюють у загальмованому положенні і блокують заскочкою, деталі, вузли та агрегати очищають від рослинних решток і забруднень.

Під час очищення машин стиснутим повітрям слід користуватися захисними окулярами й респіратором, а струмінь повітря направляти від себе.

Під час накачування шин необхідно періодично перевіряти у них тиск.

Перед піддомкрачуванням машину або знаряддя розміщують на рівному горизонтальному майданчику. Під основу домкрата підкладають дерев'яні підкладки. Під машину або знаряддя поряд із домкратом установлюють надійну підставку, яка забезпечує стійкість та запобігає падінню машини чи знаряддя. Користуватися випадковими підставками не дозволяється.

Під час проведення технічного обслуговування не дозволяється:

- працювати з несправною лебідкою вантажопідіймального механізму;

- установлювати й перевозити в кузові майстерні ацетиленові генератори в заправленому стані;

- використовувати відкритий вогонь у майстерні;

- під час прокручування окремих вузлів і механізмів комбайнів перебувати у зоні повітряного потоку подрібнювачів;

- працювати на агрегаті для заправки, якщо немає заземлення і передбачених засобів пожежогасіння;

- відходити від агрегату для заправки до закінчення заповнення його місткостей нафтопродуктами, а також до закінчення заправки машини, що обслуговується;

- знімати кришку бункера солідолонагнітача з надлишковим тиском солідолу;

- зливати гарячу воду й мастило із систем при працюючому двигуні.

Обслуговування й ремонт машин, що використовувалися на роботах із застосуванням пестицидів і агрохімікатів, необхідно проводити тільки після знешкодження пестицидів і агрохімікатів.

Роботи під машинами проводять на спеціальному настилі або брезенті.

При заміні лемешів плуга під польові дошки переднього й заднього корпусів підкладаються міцні дерев’яні підкладки. Заміну ножів різальних апаратів проводять вдвох, застосовуючи рукавиці.

Ремонт і технічне обслуговування платформ у піднятому стані слід проводити тільки після встановлення упора.

Буксирування несправних тракторів і самохідних машин із поля в ремонтній майстерні проводять на зчіпці або шляхом часткового навантаження на платформу чи спеціальний підйомний опорний пристрій буксирувального трактора згідно з Правилами дорожнього руху. Застосовувати для буксирування машин і знарядь канати, троси й ланцюги, які не пройшли випробування, не дозволяється.

При буксируванні із застосуванням жорсткої або гнучкої зчіпки за кермом трактора (машини), що транспортується, повинен бути тракторист (водій), крім випадку, коли конструкція жорсткої зчіпки забезпечує рух трактора (машини), що буксирується по колії буксируючого.

При буксируванні на гнучкій зчіпці у машині, що буксирується, повинні бути справні гальма і рульове керування, а при буксируванні на жорсткій зчіпці – рульове керування. Трактор (машина) із несправним рульовим керуванням буксирується шляхом його часткового навантаження. При цьому перебування в кабіні тракториста (водія) або інших осіб не дозволяється.

При буксируванні у світлий час доби незалежно від умов видимості на буксирувальній машині вмикають ближнє світло фар, а на тій, що буксирується, в будь-який час доби вмикають габаритні вогні.

У темний час доби та в інших умовах недостатньої видимості на транспортному засобі, що буксирується, повинні бути ввімкнені задні габаритні вогні, а при буксируванні на гнучкій зчіпці ще й передні габаритні вогні.

Жорстка зчіпка підбирається з урахуванням забезпечення відстані між машинами не більше 4 м, гнучка – в межах 4-6 м. При гнучкій зчіпці зв’язувальні ланки через кожний метр позначаються сигнальними щитками або прапорцями розміром 200х200 мм.

Буксирування не дозволяється: якщо фактична маса буксируваного транспортного засобу з несправною гальмовою системою (або за її відсутності) перевищує половину фактичної маси транспортного засобу, що буксирує; під час ожеледиці; на гірських дорогах і крутих спусках на гнучкій зчіпці; якщо загальна довжина зчеплених транспортних засобів перевищує 22 м; більше одного механічного транспортного засобу або транспортним засобом із причепом.

Виконання цих вимоги техніки безпеки значно знижує вірогідність настання травмонебезпечних ситуацій і, як наслідок, – нещасних випадків на виробництві.

Завідувач сектору страхових експертів з охорони праці-страховий експерт з охорони праці Біловодського відділення УВД ФССУ у Луганській області Ковальов С. О.

ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ ВИКОНАННІ ЕЛЕТРОЗВАРЮВАЛЬНИХ РОБІТ

 

У наш час не можливо уявити будь-яке виробництво, де б не проводилися зварювальні роботи. Якщо ці роботи не входять до основного технологічного процесу виробництва, то вони проводяться під час ремонту засобів виробництва, виробничих приміщень та інше.

Задля запобігання виникненню нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань серед електрозварників роботодавцям необхідно знати наступну інформацію.

До виконання електрозварювальних робіт допускаються особи не молодше 18-річного віку, які пройшли медичний огляд, навчені за програмою теоретичної і практичної підготовки, пройшли навчання, перевірку знань та інструктажі з питань охорони праці, мають посвідчення установленого зразка та групу з електробезпеки не нижче другої.

На зварювальника під час зварювання в тій чи іншій мірі існує можливість впливів таких небезпечних факторів:

1) ураження електричним струмом при дотику до струмоведучих частин електричного кола;

2) ураження променями електричної дуги очей і відкритої поверхні шкіри;

3) опіки від крапель металу і шлаку під час зварювання;

4) отруєння шкідливими газами, що виділяються під час зварювання та забруднення приміщень пилом і випарами різних речовин;

5) вибухи через проведення процесу зварювання в ємностях з-під горючих речовин або виконання зварювання поблизу легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин;

6) пожежі від розплавленого металу і шлаку в процесі зварювання;

7) травми різного роду механічного характеру під час підготовки важких виробів до зварювання і в процесі зварювання.

Для запобігання небезпеці ураження електричним струмом необхідно, щоб джерела живлення мали автоматичні пристрої, що відключають їх при обриві дуги протягом не більше 0,5 секунди. Враховуючи непостійну величину електричного опору людського тіла, безпечним вважають напругу не вище 12 В (переносне освітлення).

З метою зменшення небезпеки ураження електричним струмом зварювальнику слід дотримуватися таких правил:

1) надійна ізоляція всіх проводів, пов'язаних із живленням джерела струму і зварювальної дуги, пристрій герметично закритих пристроїв увімкнення, заземлення корпусів зварювальних апаратів (заземленню підлягають: корпуси джерел живлення, апаратного ящика, допоміжне електричне обладнання; перетин заземлювальних проводів повинен бути не менше 25 мм2);

2) застосування в джерелах живлення автоматичних вимикачів високої напруги, які в момент холостого ходу розривають зварювальний ланцюг і подають на тримач напругу 12 В;

3) надійний пристрій електродотримача з гарною ізоляцією, яка гарантує, що не буде випадкового контакту струмоведучих частин електродотримача зі зварювальним виробом або руками зварювальника;

4) робота у справно-сухому спецодязі і рукавицях. Під час роботи в тісних відсіках і замкнених просторах обов'язкове використання гумових калош і килимків, джерел освітлення з напругою не більше 6-12 В.

Для захисту очей та обличчя від ураження променями електричної дуги та бризок розплавленого металу необхідно використовувати спеціальні захисні маски із затемненим склом.

Для запобігання небезпеці ураження бризками розплавленого металу і шлаку використовують спецодяг (штани, куртку і рукавиці) з брезентової або спеціальної тканини.

У процесі зварювання частина зварювального дроту, покриттів, флюсів переходить у пароподібний та пилоподібний стан. Найбільш небезпечні для здоров'я зварювальників є пари марганцю, оскільки отруєння марганцем може викликати тривале і стійке ураження центральної нервової системи аж до паралічів. Гострі отруєння парами цинку і свинцю можуть викликати ливарну лихоманку, а отруєння хромовим ангідридом – бронхіальну астму. Тривале відкладання пилу в легенях може викликати пневмоконікози. Всі зазначені ураження можуть виникнути, якщо зварювання виконують із грубим порушенням правил техніки безпеки та охорони праці, що стосуються забезпечення загальної та місцевої вентиляції, застосування індивідуальних засобів захисту (масок, респіраторів), особливо під час зварювання кольорових металів і їх сплавів, а також у тісних, замкнених відсіках при недостатній вентиляції тощо. Надійним елементом для захисту органів дихання вважається респіратор, який зручно одягати під маску зварювальника. На практиці добре зарекомендували себе респіратори з вуглецевим покриттям. Вони захищають органи дихання від зварювального диму, аерозолів, пилу та органічних запахів нижче гранично допустимих концентрацій. Наявність клапанів видиху полегшує дихання і дозволяє успішно застосовувати такі респіратори при підвищених температурах.

Вибухонебезпечність існує під час виконання робіт у приміщеннях, що мають велику кількість пилоподібних органічних речовин (харчового борошна, торфу, кам'яного вугілля). Цей пил при певній концентрації може спричиняти вибухи великої сили. Крім ретельної вентиляції, для проведення зварювальних робіт у таких приміщеннях потрібно спеціальний дозвіл пожежної охорони. Небезпека виникнення пожеж від розплавленого металу і шлаку існує також у тих випадках, коли зварювання виконують по металу, що закриває дерево або горючі матеріали, на дерев'яних риштуваннях, поблизу легкозаймистих матеріалів тощо.

Основними причинами травматизму під час підготовки важких виробів до зварювання і в процесі зварювання є:

- відсутність чи несправність транспортних засобів для транспортування важких деталей і виробів та несправність такелажних пристроїв;

- несправний інструмент: кувалди, молотки, гайкові ключі, зубила тощо.

Для запобігання травмам, пов'язаним зі складальними і транспортними операціями (травми механічного характеру), важливе значення має впровадження комплексної механізації та автоматизації.

Крім цього, керівники підприємств повинні знати, що зварювальні роботи належать до робіт підвищеної небезпеки, виконання яких здійснюється роботодавцем на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці. Декларація видається у встановленому порядку Головним управлінням Держпраці та її територіальними органами.

Якщо роботодавець зважатиме на цю інформацію та постійно контролюватиме додержання працівниками безпечних методів виробництва, вірогідність виникнення травматизму зменшиться до мінімуму.

 

 

Завідувач сектору страхових експертів з охорони праці - страховий експерт з охорони праці Біловодського відділення УВД ФССУ у Луганській області Ковальов С.О.

Правила безпеки під час використання слюсарного інструменту

Під час ремонту та обслуговування сільськогосподарської (та, мабуть, будь-якої) техніки, виникає потреба у широкому використанні слюсарного інструменту. Необережне або неправильне застосування цього інструменту або його несправність із високою вірогідністю може призвести до травмування працівників, які його використовують, та оточуючих.

Із цієї причини буде корисним нагадати правила безпеки під час використання ручного слюсарного інструменту згідно з НПАОП 0.00-1.71-13 «Правила охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями».

Бойки молотків та кувалд повинні мати гладку, трохи опуклу поверхню без косини, вибоїн, відколів, тріщин та задирок.

Рукоятки молотків, кувалд та інструменту ударної дії повинні бути виготовлені із сухої деревини твердих листяних порід без сучків та косошару або із синтетичних матеріалів, що забезпечують експлуатаційну міцність і надійність у роботі. Використання рукояток, виготовлених з деревини м’яких та багатошарових порід дерев, а також із сирої деревини, не допускається.

Молотки та кувалди повинні бути надійно насаджені на дерев’яні ручки і щільно заклинені м’якими, сталевими зайорженими клинами.

Інструмент ударної дії (зубила, крейцмейселі, бородки, просічки, керни тощо) повинен мати гладку затилкову частину без тріщин, задирок, наклепу та скосів і на його робочому кінці не повинно бути пошкоджень. Довжина інструменту ударної дії повинна бути не менше 150 мм.

Середня частина зубила повинна мати овальний або багатогранний переріз без гострих ребер та задирок на бокових гранях, ударна – форму зрізаного конуса.

Розміри зіва (захвату) гайкових ключів не повинні перевищувати розміри головок болтів (граней гайок) більше ніж на 0,3 мм.

Не дозволяється застосовувати для ключів підкладки, якщо прозір між площинами губок і головок болтів або гайок більший за допустимий.

Робочі поверхні гайкових ключів не повинні мати збитих скосів, а рукоятки – задирок.

Розвідні ключі не повинні бути ослабленими в рухомих частинах.

Не дозволяється виконувати роботи з інструментом, рукоятки якого насаджено на загострені кінці (напилки, шабери тощо) без металевих бандажних кілець.

Під час виконання робіт із застосуванням клинів або зубил за допомогою кувалд працівники повинні використовувати клинотримачі з рукояткою завдовжки не менше 0,7 м.

Під час виконання робіт із застосуванням інструменту ударної дії працівники повинні використовувати відповідні ЗІЗ.

При використанні кліщів необхідно застосовувати кільця, розміри яких повинні відповідати розмірам оброблюваних заготовок. З внутрішнього боку ручок кліщів повинен бути передбачений упор для запобігання здавлюванню пальців руки працівника.

Поверхні металевих ручок кліщів повинні бути гладкими (без вм’ятин, зазубрин і задирок) та очищеними від огару.

Працівники повинні виконувати роботи викруткою, в якої ширина робочої частини (лопатки) відповідає розміру шліца у головці шурупа або гвинта.

Під час відкручування і закручування гайок та болтів за необхідності слід застосовувати ключі з довгими рукоятками. Подовжувати рукоятки ключів допускається тільки додатковими важелями типу «зірочка». Не дозволяється застосовувати для подовження гайкових ключів додаткові важелі, інші ключі або труби.

Не дозволяється розміщувати інструмент на поруччя огороджень або на неогороджений край площадки риштувань, помосту, а також поблизу відкритих люків, колодязів тощо.

Під час перенесення або перевезення інструменту із гострими частинами ці частини повинні бути захищені.

Біловодське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області пропонує керівникам та керівному персоналу підприємств використовувати надану інформацію в роботі і під час проведення навчання та інструктажів із питань охорони праці.

Начальник сектору-страховий експерт з охорони праці Біловодського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській област Ковальов С.О.

                                                                                                     Заходи безпеки при роботі з електроінструментом

В наш час на виробництві дуже широко використовується ручний електроінструмент (кутошліфувальні машинки, дрилі, перфоратори, тощо.). У зв’язку з цим Біловодське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області нагадує роботодавцям та працівникам заходи безпеки при роботі з електроінструментом.

Найперше що треба сказати, що до роботи з електроінструментом допускаються тільки ті працівники, які пройшли навчання, перевірку знань та всі види інструктажів з охорони праці у відповідності з законодавством.

Під час роботи працівники повинні дотримуватися вимог «Правил охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями», які наведені нижче.

 1. Корпуси перетворювачів, роздільних та понижувальних трансформаторів залежно від режиму нейтралі електричної мережі, що живить первинну обмотку, необхідно заземлювати або занулювати.

Вторинну обмотку понижувальних трансформаторів необхідно заземлювати.

Не допускається заземлювання вторинної обмотки трансформаторів або перетворювачів з роздільними обмотками.

2.2. Під час роботи з ручним електроінструментом класу І (електроінструмент, у якого всі деталі, що перебувають під напругою, ізольовані і штепсельна вилка має заземлювальний контакт) працівники повинні використовувати ЗІЗ (діелектричні рукавички, діелектричні калоші, діелектричні гумові килимки) відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98.

2.3. У приміщеннях без підвищеної небезпеки ураження працівників електричним струмом дозволяється виконувати роботи з використанням електроінструменту класів II та III без застосування ЗІЗ.

2.4. У посудинах, апаратах та інших металевих спорудах з обмеженою можливістю переміщування і виходу з них дозволяється виконувати роботи з електроінструментом класів І та II за умови, що тільки один електроінструмент живиться від автономної генераторної установки, роздільного трансформатора або перетворювача частоти з роздільними обмотками, а також електроінструментом класу III. При цьому джерело живлення (трансформатор, перетворювач тощо) повинно знаходитись поза металевою посудиною, а його вторинне коло повинно залишатись незаземленим.

2.5. Не дозволяється під’єднувати електроінструмент напругою до 42 В до електричної мережі загального призначення через автотрансформатор, резистор або потенціометр.

2.6. Не дозволяється натягувати, перекручувати та перегинати кабель, що живить електроінструмент, ставити на нього вантаж, а також допускати перетинання цього кабелю з тросами, кабелями та рукавами для газозварювання.

2.7. Установлювати робочу частину електроінструменту в патрон та вилучати її з патрона, а також регулювати електроінструмент дозволяється тільки після повного зупинення та вимкнення його штепсельної вилки з електричної мережі.

2.8. Під час роботи електроінструменту стружку необхідно видаляти спеціальними гачками або щітками після повного зупинення електроінструменту. Не дозволяється видаляти стружку або тирсу руками.

2.9. Не дозволяється виконувати роботи з електроінструментом з приставних драбин.

Під час виконання робіт з електродрилем предмети, що підлягають свердлінню, необхідно надійно закріплювати.

Не дозволяється торкатись руками до різального інструменту, що обертається.

2.10. Під час свердління електродрилем з використанням важеля для притискування необхідно стежити, щоб кінець важеля не спирався на поверхню, з якої він може зісковзнути.

Не дозволяється застосовувати замість важелів випадкові предмети.

2.11. Не дозволяється обробляти електроінструментом мокрі та обмерзлі деталі.

2.12. Не дозволяється виконувати роботи з електроінструментом, в якому відсутній захист від дії крапель або бризок (при виконанні робіт за умов дії крапель та бризок, а також на відкритих майданчиках під час снігопаду або дощу).

2.13. У разі раптового зупинення електроінструменту (зникнення напруги в мережі, заклинювання рухомих частин тощо) його необхідно від’єднати від електричної мережі вимикачем.

У разі перенесення електроінструменту з одного робочого місця на інше, а також під час перерви в роботі та після її закінчення електроінструмент необхідно від’єднати від електричної мережі за допомогою штепсельної вилки.

2.14. Не дозволяється виконувати роботи з електроінструментом, у якого закінчився термін періодичної перевірки, або якщо він має хоча б одну з таких несправностей:

пошкодження штепсельного з’єднання, кабелю або його захисної трубки;

пошкодження кришки щіткотримача;

нечітка робота вимикача;

іскріння щіток на колекторі, що супроводжується появою кругового вогню на його поверхні;

витікання мастила з редуктора або вентиляційних каналів;

поява диму або запаху, характерного для палаючої ізоляції;

поява підвищеного шуму, стуку, вібрації;

злам або поява тріщин у корпусній деталі, рукоятці, захисному огородженні;

пошкодження робочої частини електроінструменту;

зникнення електричного зв’язку між металевими частинами корпусу та нульовим захисним штирем штепсельної вилки.

Виконання цих  вимог працівниками зведе до мінімуму вірогідність виникнення аварійних ситуацій , і як наслідок зменшиться ризик нещасних випадків на виробництві.

 

З 1 січня 2018 року Фонд соціального страхування України збільшив суми щомісячних страхових виплат  потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а також членам їх сімей.

Зростання розміру страхових виплат обумовлене постановою Кабінету міністрів України від 27 грудня 2017 року №1053 «Про перерахування розміру страхових виплат потерпілим від нещасного випадку  на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та членам їх сімей», яка набула чинності 1 січня 2018 року. Постанову розроблено на виконання Закону України "Про загальнообов'язковедержавнесоціальнестрахування" та спрямовано на посиленнясоціальногозахиступотерпілих на виробництві.Цим документом передбаченоосучасненнястраховихвиплат для тих потерпілих, які перебували на обліку у 2008-2011 роках.

Сутність осучаснення страхових виплат полягає в наступному. Для осіб, які мають право на виплати станом на 1 січня 2018 року та мали право на перерахування сум щомісячних страхових виплат за період з 1 березня 2008 року по 1 березня 2011 року, перерахування здійснюється з 1 січня 2018 року шляхом визначення розміру щомісячної страхової виплати із збільшеного розміру заробітної плати, з якої станом на 1 березня 2017 року розраховувалися суми страхових виплат.

         Розмір збільшення заробітної плати для розрахунку страхових виплат становить:

1281,92 гривні – для осіб, які мали право на перерахування з 1 березня 2008, 1 березня 2009, 1 березня 2010, 1 березня 2011;

826,73 гривні – для осіб, які мали право на перерахування з 1 березня 2009, 1 березня 2010, 1 березня 2011;

727,19 гривні – для осіб, які мали право на перерахування з 1 березня 2010, 1 березня 2011;

393,88 гривні – для осіб, які мали право на перерахунок з 1 березня 2011 року.

Розмір збільшення щомісячної страхової виплати залежить від відсотка втрати професійної працездатності, а для осіб, що втратили годувальника - від кількості утриманців.

Якщо потерпілий із щомісячною страховою виплатою одночасно отримував суму індексації зазначеної виплати, з 01.01.2018 розмір індексації зменшується на суму підвищення розміру щомісячної страхової виплати потерпілого.

Збільшений перерахований розмір страхових виплат, нарахований у січні поточного року, потерпілі на виробництві (члени їх сімей) отримають на початку лютого,  а потерпілі, що мають статус внутрішньо переміщених осіб, отримали підвищені суми страхових виплат вже у січні поточного року.

В Біловодському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області з 3469 потерпілих, що станом на 1 січня 2018 року перебувають на обліку та отримують щомісячні страхові виплати,  2877 потерпілим збільшено розмір таких виплат.

Наступнезбільшеннястраховихвиплатпотерпілим на виробництві та членам їх родин відбудеться у березні поточного року. З 1 березня буде збільшено розмір щомісячних страхових виплат усім потерпілим на виробництві або членам їх сімей на 20 відсотків.

Всі перерахунки застрахованим особам здійснюються в автоматичному режимі без надання будь-яких додаткових документів.

Начальник сектору - страховий експерт з охорони праці Ковальов С.О.

 

 

Благодійна програма «Зміни одне життя» є проектом благодійного фонду «Зміни одне життя — Україна». В інтернатних закладах України проживають дуже багато дітей, яким держава надала статуси дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та влаштувала у заклади, де вони проводять своє дитинство.

Одним із інструментів допомоги таким дітям стала реалізація ідеї відзнімати відео сюжети про цих дітей та розповсюджувати, поки їх не побачать майбутні батьки. Після влаштування дітей-сиріт у сім'ї, батьки повинні мати достатній рівень знань виховання дітей-сиріт та можливість отримувати психологічну та юридичну консультації. З цією метою проводяться регулярні онлайн вебінари досвідченими тренерами та психологами. Вся ця діяльність лягла в основу благодійної програми "Зміни одне життя".

Якщо кожна людина змінить хоча б одне життя, світ стане кращим!

Сайт фонду "Зміни одне життя — Україна" https://changeonelife.ua/ua/about

СІМЕЙНИЙ ПАТРОНАТ В УКРАЇНІ

Патронатний вихователь – це спеціально підготовлений працівник, який на договірній основі з уповноваженим закладом здійснює догляд, виховання дітей, тимчасово влаштованих у його сім’ю, та несе відповідальність за їх життя та стан здоров’я під час перебування. Сім’я патронатного вихователя – це подружжя, в якому один із членів на професійній основі виконує обов’язки патронатного вихователя.

Патронатними вихователями можуть бути громадяни України віком від 35 до 60 років (для жінки) і від 35 до 65 років (для чоловіка), які перебувають у зареєстрованому шлюбі; проживають на спільній житловій площі; мають позитивний досвід виховання дітей; одна (один) з яких виконання обов’язків патронатного вихователя не поєднує з іншою трудовою діяльністю; пройшли курси спеціальної підготовки; відповідають іншим вимогам, визначеним у чинному законодавстві.

Цілі патронатних вихователів

- створення безпечного середовища для дитини;

- попередження потрапляння дитини до інтернатних закладів;

- задоволення базових потреб дитини в сімейних умовах;

- забезпечення прав дитини;

- виховання та розвиток дитини.

Завдання патронатних вихователів

- забезпечення догляду, виховання, збереження життя та здоров’я дитини в період її перебування в патронатній сім’ї;

- участь в створенні й реалізації індивідуального плану роботи з дитиною; 

- соціально-педагогічна підтримка дитини, яка опинилася в складних життєвих обставинах;

- забезпечення належних умов для проживання, харчування, навчання, фізичного та духовного розвитку;

- сприяння медичній, психологічній і соціальній реабілітації дитини;

- сприяння оздоровленню дитини;

- створення умов для підтримки контактів дитини з її біологічними батьками, родичами, окрім випадків, коли це може завдати шкоди життю і здоров'ю дитини;

- формування прив’язаностей дитини і її батьків;

- підготовка дитини до повернення в біологічну сім’ю чи влаштування в іншу форму сімейного виховання.

Патронатний вихователь – мама отримує заробітну плату, батько отримує винагороду за надані послуги. Соціальна допомога на утримання влаштованих дітей виплачується патронатному вихователю у розмірі двох прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку за кожен місяць її перебування.

Сімейний патронат допомагає дітям, чиї батьки деякий час не можуть опікуватися ними в силу різних життєвих обставин. Адже бувають випадки, коли через хворобу чи смерть батьків за дітьми нікому доглянути, або через недбалість чи жорстоке поводження дитині загрожує небезпека. Непоодинокі випадки відмови від дитини у пологовому будинку, коли бюрократична тяганина з «відмовою» триває кілька місяців, а немовлята у той час безпомічно чекають своєї долі насамоті в лікарняній палаті... У таких ситуаціях дитину на певний час передають на виховання у професійну патронатну сім’ю.

Сімейний патронат – це професійна комплексна послуга, що передбачає: тимчасовий догляд і виховання дитини, яка опинилася у складних життєвих обставинах та потребує захисту, в сім’ї патронатного вихователя, та одночасне надання фахівцями соціальної сфери інтенсивних підтримуючих послуг сім’ї дитини для відновлення її здорового функціонування.

Ініціатором влаштування дитини до сім’ї патронатного вихователя можуть бути:

- сама дитина;

- батьки чи один із батьків дитини, яка опинилася в складних життєвих обставинах;  

- соціальний працівник, який супроводжує сім’ю, яка опинилася в складних життєвих обставинах;

- працівник служби у справах дітей;

- вчитель, шкільний соціальний педагог чи психолог;

- лікар, дільничний міліціонер, інший фахівець соціальної сфери;

- будь-який громадянин чи установа, які виявили дитину в складних життєвих обставинах.

Термін перебування дитини у сім’ї патронатних вихователів залежить від потреб дитини та обставин, що спричинили влаштування дитини, але не може перевищувати 3 місяців. У окремих випадках, за рішенням органу опіки та піклування, термін може бути подовжено до 6 місяців.

За цей час соціальні працівники допомагають батькам подолати труднощі, через які дитину було вилучено. Якщо ж відновити здатність батьків виховувати свою дитину неможливо, їй знаходять іншу форму сімейного виховання. Патронатні вихователі проходять спеціальну підготовку – навчальний курс, що дозволяє опанувати всі нюанси роботи з такими дітьми. Втім після його завершення вихователі не залишаються сам-на-сам із дитиною, їх професійно підтримують фахівці соціальної роботи та психологи, для роботи з дитиною залучаються вузькі спеціалісти.

Служба у справах дітей Марківської райдержадміністрації  звертається до соціально активних жителів району:

 “Якщо Ви сім’я, яка має позитивний досвід виховання власних дітей (дорослих або підліткового віку), проживаєте на території району на спільній (власній чи орендованій) житловій площі, небайдужі до долі дітей, які залишилися без батьківського піклування, до дітей, сім’ї яких опинились у складних життєвих обставинах, зверніться до нас (за адресою: вул. Центральна, 18, смт. Марківка, Луганська область. тел. для довідок: 9-22-36 або 0953732358 – Володимир Миколайович), ми надаємо усі необхідні роз’яснення та скеруємо Вас на навчання для патронатних вихователів  

Начальник служби

  у справах дітей                                                                            В.М.Олексієнко

 

Техніка безпеки під час технічного обслуговування та ремонту машин і обладнання сільськогосподарського виробництва

Із початком весни в сільськогосподарському секторі активізуються виробничі процеси, які характеризуються інтенсивним використанням спеціальної техніки і різноманітних механізмів. З огляду на це велику частину травмонебезпечних робіт займає діагностика, обслуговування та ремонт сільськогосподарської техніки. Тому буде корисним нагадати керівникам підприємств та працівникам про безпечні методи роботи під час ремонту сільськогосподарської техніки.

Кожен ремонт техніки завжди починається з діагностики неполадок. При цьому потрібно виконувати  певні правила.

Перед діагностуванням машина (або транспортний засіб) повинна бути надійно загальмована й закріплена на посту діагностування від самовільного руху. Під час діагностування агрегатів з навісними, напівнавісними і причіпними машинами та робочими органами їх необхідно від’єднати від машини або опустити раму і робочі органи на спеціальні підкладки.  Під'єднувати діагностичні прилади до машини, а також здійснювати діагностичні операції, що не потребують її роботи, необхідно тільки при непрацюючому двигуні. Двигун машини для діагностування повинен запускатися тільки після вимкнення або переведення в нейтральне положення важелів управління робочими органами машин важелі КПП ВВП гідросистеми тощо. Під час робіт, пов’язаних із провертанням колінчастого й карданного валів, необхідно додатково перевірити вимикання запалювання, подачу палива, встановити важіль перемикання передач у нейтральне положення, звільнити важіль ручного гальма. Після виконання необхідних робіт слід увімкнути ручне гальмо і знову ввімкнути нижню передачу. Перед зняттям двигуна коробки передач заднього моста радіатора паливного баку та інших агрегатів і деталей, зв`язаних із системами охолодження, змащування та живлення двигуна, необхідно попередньо злити маслоохолоджувальну рідину і паливо в спеціальні резервуари, не допускаючи їх проливання. Під час випробовування форсунок паливної апаратури необхідно вжити заходів щодо запобігання можливому попаданню розпиленого палива на шкіру рук і в зону дихання працівників, які здійснюють діагностику. Діагностичні роботи великогабаритних машин, комбайнів, тракторів тощо, під час виконання яких тракторист і майстер-наладчик перебувають поза полем зору один одного, повинні проводитися за участю третього працівника, який бачить тракториста й майстра-наладчика та передає команди між ними. Під час діагностування машин не дозволяється перебування на посту діагностики осіб, які не беруть безпосередньої участі в процесі діагностування. 

За діагностикою йдуть складально-розбиральні та слюсарні роботи, під час яких потрібно виконувати наведені нижче вимоги.

Машини перед ремонтом повинні бути очищені від бруду технологічного продукту, вимиті й висушені, а паливо, масло, охолоджувальні і технічні рідини – злиті. 

Розбирання і складання машин, агрегатів і вузлів виконують на спеціально відведених для цього майданчиках або місцях із використанням засобів механізації підіймально-транспортних механізмів відповідної вантажопідйомності і підставок достатньої міцності. Під час обслуговування машин на підйомнику, гідравлічному, електромеханічному механізмі або пульті його управління повинна бути вивішена табличка з написом: «Не чіпати – під машиною працюють люди». Під час ремонту й обслуговування машин із високим розміщенням вузлів і деталей працівники повинні бути забезпечені драбинами-стрем’янками із шириною сходинок не менше 150 мм. Застосовувати приставні драбини не дозволяється. Від’єднані нестійкі або довгомірні складові частини машин розміщуються на спеціальних підставках чи стелажах. Роботи під піднятим кузовом машини необхідно виконувати тільки при фіксуванні його упором. Зняття та установку підпружинених деталей виконують спеціальними знімачами, які виключають викид підпружинених деталей. Запресовування і випресовування втулок підшипників та інших деталей з натягом виконують за допомогою спеціальних пристроїв – пресів або молотків із мідними бойками. Для перевірки збігу отворів повинні використовуватися спеціальні оправки. Перевіряти збіг отворів пальцями не дозволяється.

У процесі ремонту машини повинні перевірятись та при виявленні несправностей відновлюватись вузли й деталі, що впливають на безпеку праці, а саме:

- каркаси й панелі кабін, їх ущільнювачі;

- контрольно-вимірювальні й освітлювальні прилади;

- система гальм;

- світлова та звукова сигналізація;

- блокування запуску двигуна з увімкненою передачею;

- захисні огородження, захисні кожухи небезпечних місць;

- вентиляція та кондиціювання;

- видаляються масляно-грязеві плівки з внутрішніх панелей кабін.

Біловодське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області нагадує працівникам і роботодавцям, що виконання правил безпеки зводить до мінімуму вірогідність настання нещасних випадків на виробництві.

 

Завідувач сектору- страховий експерт з охорои праці Ковалов Сергій Олександрович

 

Організація роботи з охорони праці при виконанні робіт на збиранні кукурудзи

 

Біловодське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області інформує роботодавців та найманих працівників нашого регіону.

Суха бездощова погода у нашому регіоні сприяє початку проведення робіт зі збирання врожаю кукурудзи.

Для сучасного вирощування кукурудзи на зерно характерним є вплив на організм людини різних технічних, хімічних, біологічних та інших факторів. До цього призводять застосування машин і механізмів, матеріалів і речовин (пальне, паливно-мастильні матеріали, кислотні пари), значний рівень шуму та вібрації, а також забрудненість повітря робочої зони (пил, вихлопні гази).

Одними з основних травмонебезпечних зон є відкриті робочі органи машин, обертові механізми, що незахищені захисними кожухами.

Шум та вібрація від працюючої техніки призводять до швидкої перевтоми працівників, зниження уваги та реакції, що спричиняє зростання рівня травматизму. Під час багаторічного впливу на працівника шуму та вібрації без використання належних засобів індивідуального захисту (навушників та іншого) може виникнути професійне захворювання.

При збиранні врожаю під дією робочих органів комбайнів на стовбури та початки кукурудзи при обмолочуванні створюється підвищена запиленість навколо працюючого агрегату. Цей шкідливий фактор становить небезпеку для працюючих на цьому агрегаті, адже від неодноразового потрапляння пилу може виникнути дерматоз шкіри, кон’юнктивіт, при потраплянні до органів дихання може виникати ускладненість дихання. Вихлопні гази від працюючого двигуна, пари бензину, випари кислотного розчину з акумуляторів при потраплянні до органів дихання можуть призвести до отруєння.

Випадки травмування чи отруєння на робочому місці виникають також внаслідок недотримання вимог виробничої та трудової дисципліни та інструкцій з охорони праці.

Отже, щодо організації заходів з охорони праці, то слід зауважити, що допуск до роботи працівники отримують за наявності проходження медичного огляду, навчання та перевірки знань з охорони праці, необхідних інструктажів на робочому місці (повторного чи позапланового) згідно із вимогами «Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці»  НПАОП 0.00-4.12-05.

Перед виходом у поле інженер з охорони праці, спеціаліст, який керує роботою у присутності працівника, перевіряє технічний стан агрегату, достатній рівень герметичності кабіни, забезпечення працівників засобами індивідуального захисту.

Під час огляду поля агроном вказує маршрути руху агрегатів, виділяє місце для заправки агрегату (за потреби).

На полі потрібно обладнати місце відпочинку, де обов’язково повинен бути закритий бачок із питною водою, умивальник, рушник, мило.

Загалом такі організаційні заходи сприяють високоякісному проведенню робіт і запобіганню травмуванню механізаторів та осіб, які працюють на збиранні кукурудзи. Але, в той же час, у практиці сільськогосподарського виробництва допускаються порушення та недоліки в організації заходів з охорони праці. Так, не завжди проводяться позапланові інструктажі та медогляд. Дуже часто працюючим не видають засоби захисту органів дихання та зору, спецодяг, допускається невідповідність технічного стану агрегатів до вимог розділу ІV «Правил охорони праці у сільськогосподарському виробництві» НПАОП 01.0-1.01-12.

Тому з метою покращення рівня роботи з охорони праці наголошуємо на необхідності:

1) регламентувати і витримувати режим робочого часу при збиранні кукурудзи;

2) з працівниками, які залучені до виконання робіт на збиранні кукурудзи, провести позаплановий інструктаж (через зміну технологічного процесу та заміну устаткування, що використовується);

3) налагодити чіткий контроль за виконанням вимог нормативних актів з охорони праці керівниками виробничих підрозділів та службами охорони праці підприємств;

4) розглянути можливість матеріального заохочення механізаторів, які не допускають порушень з охорони праці.

 

Завідувач сектору страхових експертів з охорони праці - страховий експерт з охорони праці Біловодського відділення УВД ФССУ у Луганській області   Сергій Ковальов