Соціальні служби

 

ЕЛЕКТРОННИЙ ОБМІН ДОКУМЕНТАМИ ІЗ ФОНДОМ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ

 Біловодське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області нагадує, що з 01.10.2018 діє постанова правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 12, «Про затвердження Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України», відповідно до якої у страхувальника з’явилась можливість надсилати заяву-розрахунок та повідомлення про виплату коштів застрахованим особам із застосуванням електронного підпису/печатки до Фонду соціального страхування України.

Для подання електронних документів до Фонду соціального страхування України страхувальник повинен укласти договір  з відділенням робочого органу виконавчої дирекції Фонду та надати посилені сертифікати відкритих ключів. Клієнтське спеціалізоване програмне забезпечення для створення та подання електронних документів роботодавець обирає самостійно.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до закінчення строку дії посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо страхувальник подає нові посилені сертифікати ЕЦП, договір вважається продовженим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

     Укладається договір у двох примірниках, по одному примірнику для кожної сторони, які мають однакову юридичну силу.

     Автоматизована інформаційна система приймання електронних документів Фонду забезпечує цілодобовий прийом електронних документів від страхувальників. Обробку документів відділення здійснює щодня з 8:00 год. до 17:00 год., крім вихідних та святкових днів.

     

     Подання електронних документів відповідно до договору надає страхувальнику право не подавати  документи на паперових носіях.

     Роздрукована заява –розрахунок , повідомлення  разом із наданими застрахованими особами документами, на підставі яких призначались окремі виплати та матеріальне забезпечення, зберігається у страхувальника.

      На сьогодні охоплення електронним документообігом по заявам-розрахункам, на підставі яких Фонд соціального страхування України здійснює фінансування матеріального забезпечення у Біловодському відділенні складає 58%.

      З метою протидії поширенню коронавірусної інфекції та вжиття заходів щодо упередження розповсюдження COVID-19 обмежено допуск відвідувачів, роботодавців та громадян до будівлі відділення у зв’язку з чим  на час карантину наполегливо радимо  надавати перевагу дистанційній формі подачі документів до Фонду.

         Біловодське відділення звертається до страхувальників, які на теперішній час не уклали договір про подання електронних документів, скористатись цим правом звернувшись до відділення за адресою:                          смт. Біловодськ, вул.Шевченко,16. Додаткову  інформацію можна отримати за  телефоном (06466) 9-11-77.

 

 

     Примірний договір про подання електронних документів до Біловодського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області можна завантажити за ПОСИЛАННЯМ: http://www.fssu.gov.ua/.../main/uk/publish/article/970830

Уповноважені особи з питань охорони праці підприємства.

 

Біловодське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області інформує роботодавців та найманих працівників підприємств, що у разі відсутності професійної спілки на підприємстві громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснює уповноважена найманими працівниками особа.

Згідно з «Типовим положенням про діяльність уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці», затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21.03.2007 № 56 (далі – Типове положення), на підприємстві за участю представників роботодавця – власника підприємства або уповноваженого ним органу (далі – роботодавець), трудового колективу на підставі Типового положення з урахуванням  специфіки виробництва опрацьовується Положення про діяльність уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці, яке затверджується загальними зборами (конференцією) трудового колективу підприємства.

Уповноважені з питань охорони праці  обираються  простою більшістю  голосів,  відкритим голосуванням та на строк визначений загальними зборами (конференцією) трудового колективу підприємства або цеху, зміни, дільниці, бригади, ланки тощо. Після обрання, за рахунок роботодавця, вони проходять навчання з охорони праці відповідно до «Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці», затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 № 15 (НПАОП 0.00-4.12-05). Працівник, який згідно з посадовими обов’язками відповідає за забезпечення безпечних та здорових умов праці, не може бути обраний уповноваженим з питань охорони праці.        

            Для здійснення перевірки  на підприємствах дотримання вимог нормативно-правових актів з охорони праці роботодавець  за  свій  кошт  організовує навчання,  забезпечує необхідними нормативно-правовими актами, довідковими матеріалами з питань охорони праці та звільняє уповноважених з питань охорони праці від  роботи  на  передбачений колективним  договором  строк  із  збереженням  за ними середнього заробітку. Уповноважені особи  з питань охорони праці співпрацюють з комісією з питань охорони праці підприємства в разі її створення, служба охорони праці підприємства надає їм методичну допомогу в роботі.
       До функціональних обов’язків  уповноважених з питань охорони праці належить: створення безпечних і здорових умов праці на виробництві, оперативне усунення виявлених порушень, здійснення контролю за відповідністю нормативно-правових актів з охорони праці, умов праці на робочих місцях, безпеки технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стану засобів колективного та індивідуального захисту, а також санітарно-побутових умов, праці жінок, неповнолітніх та інвалідів, забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям, іншими засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами, організації питного режиму, проведення навчання, інструктажів та перевірки знань працівників з охорони праці, проходження працівниками попереднього та періодичних медичних оглядів.
       Згідно з Типовим положенням уповноважені з питань охорони праці беруть участь у:

- розслідуванні нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

- розгляді, за необхідності, посадовими особами листів, заяв та скарг з питань охорони праці працівників відповідного трудового колективу;

- підготовці та проведенні громадських оглядів, конкурсів, рейдів з питань охорони праці;

- опрацюванні відповідного розділу колективного договору (угоди) з питань охорони праці, комплексних заходів щодо досягнення встановлених нормативів, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму і професійних захворювань.

   Уповноважені з питань охорони праці мають право безперешкодно перевіряти на підприємстві стан безпеки і гігієни праці, додержання працівниками нормативних актів з охорони праці на об’єктах підприємства чи виробничого підрозділу, вносити роботодавцю обов’язкові для розгляду пропозиції про усунення виявлених порушень нормативно-правових актів з безпеки та гігієни праці, вносити пропозиції щодо притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, бути обраними до складу комісії з питань охорони праці підприємства в разі її створення.

       Уповноважений з питань охорони праці може бути відкликаний до закінчення терміну своїх повноважень у разі незадовільного їх виконання тільки за рішенням загальних  зборів (конференції) трудового колективу.

 

 

 

Страховий експерт з охорони праці сектору профілактики страхових випадків Біловодського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області Сокирка О.І.

 

 

 

 

Соціальний захист громадян у зв’язку з нещасним випадком на виробництві

 

Біловодське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області інформує, що страхуванню від нещасного випадку на виробництві підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від їхньої форми власності та господарювання, а також фізичні особи та особи, які забезпечують себе роботою самостійно, і громадяни-суб’єкти підприємницької діяльності.

          Це право гарантується Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV (далі – Закон  № 1105), який визначив правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Відповідно до статті 1 Закону № 1105 страховим випадком за цим видом соціального страхування є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання (у тому числі встановлене чи виявлене в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів), що спричинили застрахованій особі професійно зумовлену фізичну чи психічну травму; нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення застрахованими особами  нормативних актів про охорону праці.    

        У разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування України своєчасно та в повному обсязі відшкодовує шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які мають на це право:

1) страхову виплату втраченого заробітку (або відповідної його частини) (далі – щомісячна страхова виплата);

2) страхову виплату в установлених випадках одноразову допомогу потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого);

3) страхову виплату дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;

4) страхові витрати на медичну та соціальну допомогу.  

      Підставою для оплати потерпілому страхових виплат, витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.

       Одноразова допомога та щомісячна страхова виплата потерпілому призначаються при встановленні медико-соціальною експертною комісією (далі – МСЕК) стійкої втрати професійної працездатності.

       Розмір щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров’я. При цьому максимальний розмір щомісячної страхової виплати не повинен перевищувати 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на дату настання права на страхову виплату. Мінімальний розмір призначеної щомісячної страхової виплати потерпілому у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути меншим за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб, на дату настання права на страхову виплату.

         Середньомісячний заробіток для обчислення розміру страхових виплат потерпілому та особам, які мають на це право, визначається згідно з пунктами 9, 10, 11, 12, 13, 14 статті 42 Закону № 1105 та Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001         № 1266 (із змінами).

         Одноразова страхова виплата визначається відповідно до ступеня втрати професійної працездатності, виходячи з 17 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права потерпілого на страхову виплату.

        Якщо комісією з розслідування нещасного випадку з’ясовано, що ушкодження здоров’я настало не лише з вини роботодавця, а й внаслідок порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги зменшується на підставі висновку цієї комісії, проте не більш як на 50 відсотків.

         Допомога по тимчасовій непрацездатності, пов’язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, призначається та виплачується страхувальником за місцем роботи потерпілого, де стався страховий випадок, у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (оподаткованого доходу). Виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності за перші п’ять днів тимчасової непрацездатності потерпілого проводиться за рахунок коштів страхувальника, а починаючи з шостого дня непрацездатності – за рахунок коштів Фонду соціального страхування України. Підставою для оплати є виданий в установленому порядку листок непрацездатності та наявність акта розслідування нещасного випадку, пов’язаного з виробництвом, або акта розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння) за  встановленими формами.

        У разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві його сім’ї виплачується одноразова допомога, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму, встановленого законом на день настання права на страхову виплату для працездатних осіб, та одноразова допомога кожній особі, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого, у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму, встановленого законом на день настання права на страхову виплату для працездатних осіб.

       При проведенні виплат на медичну та соціальну допомогу Фондом соціального страхування України фінансується додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, медична реабілітація, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК  та індивідуальною програмою реабілітації особи з інвалідністю (у разі її складення).

       У разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання Фонд відшкодовує вартість поховання потерпілого та пов’язаних з цим ритуальних послуг відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2001 № 826 «Про затвердження Порядку проведення витрат на поховання у разі смерті пoтepпiлoгo від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання».

      За 9 місяців 2020 року Біловодським відділенням управління здійснено страхових виплат потерпілим та членам їх сімей на відшкодування шкоди, завданої внаслідок нещасного випадку на виробництві, в сумі 104 млн 69 тис. грн, що на 1,13 млн грн більше порівняно з аналогічним періодом минулого року.

 

 

 

 

 

Відповідальність за появу на роботі у нетверезому стані, стані наркотичного чи токсичного сп’яніння.

 

     Біловодське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області звертається до всіх працюючих та роботодавців щодо відповідальності за появу на роботі у нетверезому стані, стані наркотичного чи токсичного сп’яніння.

      Поява на роботі у нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння, коли працівник не може критично оцінювати власні дії, втрачає почуття дозволеного і відповідальності, є грубим порушенням трудової дисципліни та правил внутрішнього трудового розпорядку, яке може спричинити аварійну ситуацію. Робота у такому стані призводить до порушень правил охорони праці, нещасного випадку, виготовлення бракованої продукції, помилок при виконанні складних завдань тощо. Працівник у такому стані заважає працювати іншим особам, які знаходяться поруч. У разі виявлення працівника у стані алкогольного сп’яніння його негайно потрібно відсторонити від виробничого процесу. Проте, це не є остаточним рішенням в розірванні з ним трудових відносин. Відповідальність та порядок відсторонення працівників за роботу у стані алкогольного сп’яніння  визначається відповідними нормативними актами, які діють на підприємстві та колективним договором.      

        Згідно з пунктом 3 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735, ознаками знаходження особи у стані сп’яніння є: запах алкоголю з рота; нестійкість пози; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп’яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;  сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Специфічною ознакою можуть бути численні сліди від ін’єкцій на руках чи тілі. Небезпеку для здоров’я людини становлять не лише наркотичні, але й токсичні засоби, після вживання яких настає стан, схожий на стан сп’яніння.

У разі потреби можна направити працівника до закладу охорони здоров’я. Направлення на огляд здійснюють працівники поліції, слідчі, прокурори, судді, а також посадові особи підприємства, установи і організації за місцем роботи особи, яка направляється на огляд. Якщо особа направляється з підприємства, установи чи організації, у неї має бути письмове звернення, завірене відповідною печаткою. Працівник може прибути в заклад охорони здоров’я як самостійно, так і у супроводі посадових осіб підприємства. Допускається проведення огляду за особистим зверненням працівника на підставі його письмової заяви. Особи, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров’я, повинні бути доставлені до місця проведення огляду не пізніше двох годин із моменту встановлення підстав для його проведення. Під час проведення огляду працівники закладів охорони здоров’я або поліції повинні діяти тактовно, не принижувати честі, гідності особи, яка оглядається. Огляд водіїв та інших осіб проводиться з використанням індикаторної трубки «Контроль тверезості» у присутності двох свідків. При цьому працівник поліції має одержати згоду особи на її огляд на стан сп’яніння з використанням трубки «Контроль тверезості» або інших технічних засобів. У разі відсутності такої згоди огляд проводять в закладах охорони здоров’я.

       Законодавство про працю встановлює матеріальні та дисциплінарні санкції за появу на роботі в стані сп'яніння. Працівника можна притягнути до дисциплінарної відповідальності й оголосити йому догану, можна звільнити з роботи. Відповідно до вимог, зазначених у пункті 7 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України), трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках появи працівника на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння. Застосування дисциплінарних санкцій можливе не лише у тому випадку, коли працівник прийшов на роботу у такому стані. Працівника, який вживав алкогольні напої за 5 хвилин до закінчення робочого дня теж слід вважати таким, що грубо порушує трудову дисципліну і несе за це відповідальність.

         До застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани або звільнення порушник трудової дисципліни має подати письмові пояснення. Відмова працівника дати пояснення не є перешкодою для застосування дисциплінарних санкцій. Дисциплінарні стягнення, зокрема, звільнення за пунктом 7 статті 40 КЗпП України, відповідно до вимог статті 148 КЗпП України можуть застосовуватися адміністрацією безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не враховуючи часу хвороби або перебування працівника у відпустці.

            Біловодське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області ще раз наголошує на небезпеці появи на роботі  в стані алкогольного, наркотичного чи іншого  сп`яніння.

 

 

 

Страховий експерт з охорони праці сектору профілактики страхових випадків Біловодського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області Сокирка О.І.

                                                                 Повноваження служби з охорони праці на підприємстві.
 

Біловодське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області надає інформацію щодо діяльності служби охорони праці на підприємстві.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII (далі – Закон України «Про охорону праці»), дія якого поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих, роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, яка має передбачати підготовку, прийняття та реалізацію завдань щодо здійснення організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження життя, здоров’я та працездатності найманих працівників у процесі їх трудової діяльності. Роботодавець створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов’язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання.

Для функціонування системи управління охороною праці,                  відповідно до вимог статті 15 Закону України «Про охорону праці»                         та Типового положення про службу охорони праці, затвердженого                     наказом Держнаглядохоронпраці від 15 листопада 2004 р. № 255                 (НПАОП 0.00-4.35-04), роботодавець розробляє і затверджує Положення про службу охорони праці відповідного підприємства, визначає структуру служби охорони праці, її чисельність, основні завдання, функції та права її працівників відповідно до законодавства.

Служба охорони праці створюється на підприємствах з кількістю працюючих 50 і більше осіб. На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва (суміщення) особи, які мають відповідну підготовку. На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають виробничий стаж роботи не менше трьох років і пройшли навчання з охорони праці. Ліквідація служби охорони праці допускається тільки в разі ліквідації підприємства чи припинення використання найманої праці фізичною особою.

Служба охорони праці виконує цілий ряд функцій, передбачених НПАОП 0.00-4.35-04. Серед них: розробка комплексних заходів з охорони праці; перевірка дотримання працівником вимог нормативно-правових актів з охорони праці; проведення з працівниками  вступного  інструктажу  з питань охорони праці, систематичний контроль за проведенням первинного, повторного, позапланового, цільового інструктажів з охорони праці; участь у розслідуванні нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві тощо.

Складання переліків професій і посад, згідно з якими працівники повинні проходити обов’язкові попередні і періодичні медичні огляди, покладається на службу охорони праці підприємства. Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я від 21 травня 2007 р.  № 246. Цей же нормативний документ містить і Перелік шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу, при роботі з якими обов’язковий попередній (періодичні) медичні огляди працівників.

Відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов’язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. За результатами періодичних медичних оглядів у разі потреби роботодавець повинен забезпечити проведення відповідних оздоровчих заходів. Роботодавець має право в установленому законом порядку притягнути працівника, який ухиляється від проходження обов’язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності, а також зобов’язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати.

Стаття 18 Закону України «Про охорону праці» покладає на роботодавця  обов’язок проведення для працівників інструктажів з охорони праці (які за характером і часом проведення поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий), навчання з охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки під час виникнення аварій. Ці заходи проводяться за рахунок роботодавця на підставі Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26 січня 2005 р. № 15 (НПАОП 0.00-4.12-05). На підприємствах формуються плани-графіки проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці, з якими мають бути ознайомлені працівники. Працівники та посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці, не допускаються до роботи.

Для деяких видів робіт потрібне спеціальне навчання та щорічна перевірка знань з охорони праці. Перелік робіт з підвищеною небезпекою для конкретного сільськогосподарського підприємства затверджується роботодавцем на підставі наказу Держнаглядохоронпраці від 26 січня 2005 р. № 15 (НПАОП 0.00-4.12-2005).

Фінансування профілактичних заходів з охорони праці, виконання загальнодержавної, галузевих та регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, інших державних програм, спрямованих на запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням, передбачається, поряд з іншими джерелами фінансування, визначеними законодавством, у державному і місцевих бюджетах. Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5 відсотка від фонду оплати праці за попередній рік.

Біловодське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області наголошує на необхідності створення служби з охорони праці, діяльність якої повинна  запобігти нещасним випадкам та професійним захворюванням.

 

 

 

Страховий експерт з охорони праці сектору профілактики страхових випадків Біловодського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області Сокирка О.І.

   

Регулярні інструктажі з охорони праці як один із методів профілактики травматизму на виробництві

 

Біловодське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області звертається до всіх керівників та відповідальних за стан охорони праці підприємств з інформацією. Аналізуючи причини настання нещасних випадків, слід зауважити, що більшості з них можна було б запобігти, якби вчасно було проведено профілактичну роботу. Профілактична робота повинна проводитися щоденно із кожним працівником окремо з урахуванням особливостей його робочого місця. Боротьбу з травматизмом слід починати з організаційних заходів, а саме: під час укладання трудового договору роботодавець повинен проінформувати працівника під особистий підпис про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров`я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору (стаття 5 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII).

Одним із найефективніших профілактичних заходів є проведення регулярних інструктажів з охорони праці.    

Працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи проходять на підприємстві за рахунок роботодавця інструктажі, навчання та перевірку знань з питань охорони праці, надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також правил поведінки у разі виникнення аварії. Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці (стаття 18 Закону України «Про охорону праці»).

За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці (далі – інструктажі) поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

Вступний інструктаж проводиться спеціалістом служби охорони праці або іншим фахівцем відповідно до наказу (розпорядження) роботодавця, який в установленому Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці пройшов навчання і перевірку знань з питань охорони праці за програмою, розробленою службою охорони праці з урахуванням особливостей виробництва. Програма та тривалість інструктажу затверджуються роботодавцем (п. 6.3 Типового положення):

- з усіма працівниками, які приймаються на постійну або тимчасову роботу, незалежно від їх особи, стажу роботи та посади;

- з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство і беруть безпосередню участь у виробничому процесі, або виконують інші роботи для підприємства;

- з учнями та студентами, які прибули на підприємство для проходження трудового або професійного навчання;

- з екскурсантами у разі екскурсії на підприємство.

Запис про проведення вступного інструктажу робиться в журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці, який зберігається службою охорони праці або працівником, що відповідає за проведення вступного інструктажу, а також у наказі про прийняття працівника на роботу.

Первинний інструктаж проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником:

- новоприйнятим (постійно чи тимчасово) на підприємство;

- який переводиться з одного структурного підрозділу підприємства до іншого;

- який виконуватиме нову для нього роботу;

- відрядженим працівником іншого підприємства, який бере безпосередню участь у виробничому процесі на підприємстві.

Проводиться з учнями, курсантами, слухачами та студентами навчальних закладів:

- до початку трудового або професійного навчання;

- перед виконанням кожного навчального завдання, пов'язаного з використанням різних механізмів, інструментів, матеріалів тощо.

Повторний інструктаж проводиться на робочому місці індивідуально з окремим працівником або групою працівників, які виконують однотипні роботи, за обсягом і змістом переліку питань первинного інструктажу.

Повторний інструктаж проводиться в терміни, визначені нормативно правовими актами з охорони праці, які діють у галузі, або роботодавцем (фізичною особою, яка використовує найману працю) з урахуванням конкретних умов, але не рідше:

- на роботах з підвищеною небезпекою – 1 раз на 3 місяці;

- для решти робіт – 1раз на 6 місяців.

Позаплановий інструктаж проводиться на робочому місці або в кабінеті охорони праці:

- при введенні в дію нових або переглянутих нормативно-правових актів з охорони праці, а також при внесенні змін та доповнень до них;

- при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на стан охорони праці;

- при порушеннях працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що призвели до травм, аварій, пожеж тощо;

- при перерві в роботі виконавця робіт більш ніж на 30 календарних днів – для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт – понад 60 днів.

Цільовий інструктаж проводиться з працівниками:

- при ліквідації аварії або стихійного лиха;

- при проведенні робіт, на які відповідно до законодавства оформлюються наряд-допуск, наказ або розпорядження.

Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі проводяться за інструкціями з охорони праці безпосереднім керівником робіт (начальник структурного підрозділу, майстер) або фізичною особою, яка використовує найману працю (п. 6.8 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці).

При проведенні первинного, повторного, позапланового та цільового інструктажів та їх допуску до роботи особа, яка проводила інструктажі, вносить запис до журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці. Сторінки журналу реєстрації інструктажів повинні бути пронумеровані і скріплені печаткою (п. 6.10 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці).

З урахуванням викладеного вище Біловодське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області пропонує посадовим особам підприємств відповідально ставитися до дотримання термінів та якості проведення регулярних інструктажів з охорони праці.

 

Страховий експерт з охорони праці сектору профілактики страхових випадків Біловодського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області

Сокирка О.І.

 

 

                                                   

Охорона праці при проведенні шиномонтажних робіт

 

Біловодське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області доводить до відома роботодавців, що роботи, пов`язані з монтажем, демонтажем і накачуванням шин автотранспортних засобів відносяться до робіт із підвищеною небезпекою (наказ Державного комітету України з нагляду за охороною праці України від 26.01.2005 № 15). До шиномонтажних робіт допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли на підприємстві інструктажі, навчання та перевірку знань з питань охорони праці, надання домедичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також правил поведінки у разі виникнення аварії відповідно до «Типового положенням про проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці» (НПАОП 0.00-4.12-05).

Відповідно статті 13 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII роботодавець зобов’язаний створити на кожному робочому місці, в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до вимог чинного законодавства та відповідно до статті 5 цього ж Закону – проінформувати працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору. 

   Проведення шиномонтажних робіт повинно відповідати вимогам «Правил охорони праці на автомобільному транспорті» (НПАОП 0.00-1.62-12).

Технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів повинно здійснюватися на спеціально відведених дільницях, робочих місцях (постах), які оснащені необхідним устаткуванням, пристроями, інструментом, приладами згідно з нормативно-технологічною документацією.

Кожний працівник до початку роботи повинен переконатись у безпечному стані свого робочого місця, перевірити справність запобіжних пристроїв, інструментів, механізмів, необхідних для виконання роботи.

Пристрої та інструменти, необхідні для виконання шиномонтажних робіт, повинні використовуватись за призначенням, їх слід розміщувати у легкодоступних місцях таким чином, щоб виключити можливість випадкового переміщення або падіння.

При виконанні шиномонтажних робіт можуть мати місце такі небезпечні і шкідливі виробничі фактори: виліт замкового кільця при накачуванні чи підкачуванні шини, розрив покришки при накачуванні шини, падіння вивішеної частини автомобіля, самовільний рух автомобіля, падіння робітників при відкручуванні чи закручуванні гайок кріплення коліс, падіння колеса чи шини, ураження електричним струмом, знижена температура повітря в холодний період року.

Перед зняттям колеса необхідно перевірити положення замкового кільця, ослабити затягнення гайок, автомобіль вивісити на спеціальному підйомнику або за допомогою іншого підйомного механізму. Під колеса, які не піднімаються, необхідно поставити спеціальні упори (колодки), а під вивішену частину автомобіля — спеціальні підставки (козелки).

Операції зі зняття, переміщення та встановлення коліс вантажного автомобіля, автобуса, причепа, напівпричепа масою понад 20 кг повинні бути механізовані (використовувати спеціальні візки, гайковерти тощо).

Перед демонтажем шини (з диска колеса) повітря із камери повинно бути повністю випущене.

Перед монтажем шини необхідно перевірити справність і чистоту ободу, диска колеса, бортового і замкового кілець, а також шини.

Замкове кільце при монтажі шини на диск колеса повинно надійно входити у виїмку ободу всією внутрішньою поверхнею.

Ободи і їх елементи не допускаються до монтажу при виявленні на них деформацій, тріщин, гострих кромок і задирок, іржі у місцях контакту з шиною, розроблення кріпильних отворів більше за допустимі розміри.

Накачування та підкачування знятих із транспортних засобів шин в умовах підприємства повинні виконуватись монтувальником шин тільки в запобіжних клітях (пристроях) або з використанням інших запобіжних пристроїв, що перешкоджають вильоту кілець і травмуванню працівників при розриві шини.

Під час накачування шин у дорожніх умовах необхідно використовувати переносні запобіжні пристрої, запобіжну вилку відповідної довжини та міцності або покласти колесо замковим кільцем униз.

Довжина шланга для накачування шин не повинна бути більша, ніж відстань від місця його приєднання на магістралі стиснутого повітря або повітророздавальної колонки до середини запобіжної кліті (пристрою).

Накачування шин слід вести у два етапи: спочатку до тиску 0,05 МПа (0,5 кг/см-2) з перевіркою положення замкового кільця, а потім, переконавшись, що кромка кільця міститься під бортом шини, — до максимального тиску, встановленого інструкцією.

Підкачування шин без демонтажу слід проводити, якщо тиск повітря в них знизився не більше як на 40% від норми і є упевненість, що правильність монтажу не порушена.

На дільниці накачування шин повинен бути установлений дозатор тиску повітря або манометр, що дозволяють регулювати величину тиску для різних шин, а також вивішується таблиця робочих тисків у шинах транспортних засобів, які експлуатуються на підприємстві.

Під час роботи з пневматичним стаціонарним підйомником для переміщення шин великого розміру необхідна обов’язкова фіксація піднятої шини стопорним пристроєм.

Не допускається:

- при демонтажі шини вибивати диск кувалдою (молотком);

- зняття одного зі здвоєних коліс з автомобіля без застосування домкрата, шляхом наїзду другого здвоєного колеса на предмет, що виступає;

- при накачуванні шини повітрям поправляти її положення на диску постукуванням;

- монтувати шини на диски коліс, що не відповідають розміру шин і якщо вони мають задирки та пошкодження, які перешкоджають монтажу;

- під час накачування шини або коли шина перебуває під тиском поправляти положення бортового та замкового кілець, бити по замковому кільцю молотком, кувалдою чи іншими предметами;

- накачувати шину більше норми, установленої заводом-виготовлювачем;

- перекочувати вручну колеса, диски та шини масою понад 20 кг;

- застосовувати при монтажі шини замкові та бортові кільця, що не відповідають цій моделі.

Біловодське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області наголошує, що виконання цих вимог працівниками значно знизить ризик виникнення травмонебезпечних ситуацій і, як наслідок, зведе до мінімуму вірогідність настання нещасних випадків на виробництві.

 

 

Страховий експерт з охорони праці сектору профілактики страхових випадків Біловодського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області Сокирка О.І.

 

 

 

 

 

Безпека праці під час роботи з пестицидами та агрохімікатами

            У зв`язку з початком весняно-польових робіт Біловодське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області звертається до посадових осіб підприємств агропромислового комплексу з проханням звернути увагу на дотримання організаційних, санітарно-гігієнічних і технологічних заходів, які спрямовані на забезпечення оптимальних умов життєдіяльності людини, пов’язаної з транспортуванням, зберіганням та застосуванням пестицидів у народному господарстві.

            Використання пестицидів в окремих галузях народного господарства, у колективних та індивідуальних садах і городах, в охороні здоров’я та побуті, а також продаж їх населенню повинні здійснюватися тільки відповідно до Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, і доповненнями до нього. Вказані документи з визначенням науково обґрунтованих регламентів застосування (норм витрат, кратностей обробок, обмежень щодо способу, періоду обробок, строків останньої обробки до збирання урожаю) повинні бути погоджені Міністерством охорони здоров’я України і є обов’язковими до дотримання на території країни.

            На сьогоднішній час діє Державний реєстр пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, доповненний з 01.01.2017 згідно із вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 № 1328.

            Пестициди входять до складу небезпечних вантажів, що потребують спеціальних умов транспортування і зберігання, тому у п. 1.6 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві. Державні санітарні правила ДСП 8.8.1.2.001-98», затверджені наказом МОЗ України від 03.08.1998 № 1, зазначено, що на території України дозволяється транспортування, зберігання і застосування тільки зареєстрованих Укрдержхімкомісією пестицидних препаратів за винятком випадків, зазначених у Порядку надання дозволу на ввезення та застосування незареєстрованих пестицидів і агрохімікатів іноземного виробництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів  України від 04.03.1996 № 288.

            Транспорт для перевезення пестицидів повинен мати сигнальне фарбування кузова і бортовий напис «Отрути». Відповідно, на транспорті господарств, що виділяється для перевезень пестицидів, повинні встановлюватися сигнальні прапорці, які кріпляться до кабіни і на кутах кузова. Транспорт для перевезення пестицидів підлягає паспортизації санітарно-епідеміологічною службою, повинен бути справним і легко піддаватися знезараженню.

            Транспортування пестицидів допускається тільки у супроводі спеціально виділених і проінструктованих осіб. Транспортування може бути довірено водію транспорту після проходження ним відповідного інструктажу. Відповідальні за перевезення особи повинні стежити за станом тари і негайно ліквідувати ушкодження. Швидкість руху транспорту під час перевезення пестицидів повинна бути не більше 40 км/год, а під час дощу, туману і снігопаду не більш 20 км/год. Забороняється перевозити пестициди при обмеженій видимості (до 300 м).

     До роботи з пестицидами допускаються особи, що пройшли медичний огляд, спеціальну підготовку та мають відповідні посвідчення, допуск та наряд на виконання робіт із пестицидами, відповідно до Порядку одержання допуску (посвідчення) на право роботи, пов'язаної з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами і агрохімікатами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.09.1995 № 746.
               Особи, що контактують із пестицидами (транспортування, зберігання, фасування, навантаження, розвантаження, приготування робочих розчинів, заправка апаратури, протруювання і сівба посівного матеріалу, його фасування, а також фумігація, обприскування, обпилювання, внесення в ґрунт, дезінсекція, дератизація та ін.), зобов'язані використовувати справні засоби індивідуального захисту.
               У комплект ЗІЗ входять спецодяг, спецвзуття, рукавиці, рукавички, захисні окуляри, респіратори або протигази. ЗІЗ повинні бути підібрані індивідуально та закріплені за кожним працюючим на весь період роботи. 

           Засоби індивідуального захисту повинні зберігатися в індивідуальних шафах у спеціально виділеному сухому, чистому приміщенні, яке добре провітрюється. Тривалість роботи з пестицидами першого і другого класів небезпеки не повинна перевищувати 4 години, з іншими — 6 годин на добу (з доробкою іншої частини робочого дня на операціях, не пов'язаних із застосуванням пестицидів).

            До виконання роботи з пестицидами і агрохімікатами не допускаються особи віком до 18 років, вагітні жінки, жінки, що годують дітей, особи, які мають протипоказання за станом здоров’я, а також особи, зазначені у переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, визначеному Міністерством охорони здоров’я України. Проходження оглядів відмічається в медичних книжках працюючих із пестицидами, а також у санітарних паспортах на право одержання і зберігання пестицидів та мінеральних добрив.

            Зберігання пестицидів допускається на спеціально призначених для цього складах. Відповідальність за зберігання і видачу пестицидів несе завідувач складу, в обов`язки якого входять прийом, розміщення і видача пестицидів, спостереження за справністю тари, а також організація робіт: знешкодження інвентаря, порожньої тари з-під пестицидів, прибирання і знешкодження території складу. Всі пестициди, які приходять на склад і відпускаються зі складу, записуються в книгу приходу-витрат, яка пронумеровується, прошнуровується і скріпляється печаткою. Кількість пестицидів, що відпускаються, повинна відповідати одноденній потребі. У кінці робочого дня невикористані пестициди здаються на склад, про що роблять запис у книзі прийому і здачі пестицидів, указуючи кількість.

            Усі роботи з пестицидами слід проводити в ранкові (до 10 год.) і вечірні (18-22) години при мінімальних висхідних повітряних потоках. Як виняток, допускається проведення обробок у денні години в похмурі і прохолодні дні з температурою навколишнього повітря нижче +10° C.

            До початку робіт усі машини, механізми та апаратура повинні бути відремонтовані, перевірені на герметичність комунікацій і устроїв, а також відрегульовані на необхідні норми витрат.

            До місць обробок розчини пестицидів повинні доправлятися в спеціальних ємностях. Заправка і завантаження апаратів не повинні супроводжуватись протіканням або розсипанням препаратів. Заправка проводиться при повній зупинці машин.

            Збільшення норми витрат призводить до підвищення концентрації робочих розчинів, що, в свою чергу, збільшує ризик ушкодження здоров`я працюючих, а рослини отримають опіки.

            Після проведення вантажно-розвантажувальних робіт, транспортування, перезатарювання і застосування пестицидів підлягають знешкодженню забруднений ними ґрунт і поверхня в місцях підготовчих операцій, а також машини, що використовувались і апаратура (протруювачі, оприскувачі, сівалки, транспортні засоби), тара з-під пестицидів і протруєного насіння, невикористані робочі розчини, непридатні препарати, промивні стічні води, що містять пестициди і засоби індивідуального захисту. Не можна промивати ємності агрегату, насоси, комунікації біля водойм.

            Знезараження тари (скляного посуду, металевих бочок, каністр) проводять кальцинованою содою, гашеним вапном. Підлогу, забруднену отрутою, миють кальцинованою содою — 200 грамів на відро води.

     Гумовий спецодяг (взуття, рукавиці, фартухи та ін.) і одяг з тканин із плівковим покриттям знешкоджують водяною кашкою хлорного вапна у співвідношенні 2:1 з наступним промиванням водою.
               Спецодяг, забруднений фосфор- і дінітрофенольними пестицидами, витрушують, а потім замочують у мильно-содовому розчині протягом 6-8 годин. Після цього його 2-3 рази піддають пранню у вказаному гарячому мильно-содовому розчині.
               Спецодяг, забруднений хлорорганічними пестицидами, замочують у гарячому 0,5-відсотковому содовому розчині (експозиція 6 годин), перемішують і тричі змінюють розчин. Його прання проводять у мильно-содовому розчині.
           Біловодське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області нагадує, що державна політика України у сфері діяльності, пов'язаної з пестицидами, базується на пріоритетності збереження здоров'я людини і охорони навколишнього середовища по відношенню до економічного ефекту від застосування пестицидів, а виконання державних стандартів, санітарних норм та інших нормативних документів скоротить до мінімуму вірогідність настання нещасних випадків під час весняно-польових робіт.

 

Страховий експерт з охорони праці сектору профілактики страхових випадків Біловодського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області

Сокирка О.І.

 

Профілактика нещасних випадків на виробництві через ожеледицю

Біловодське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області звертається до роботодавців та наголошує на необхідності проведення профілактичних заходів з охорони праці з метою недопущення настання нещасних випадків на виробництві під час ожеледиці та при виконанні робіт працівниками в умовах ускладненої погодної ситуації.

Протягом зими 2018-2019 років на підприємствах Луганської області зафіксовано 5 нещасних випадків на виробництві, які сталися внаслідок падіння працівників під час ожеледиці, та 1 пригода на транспорті (ДТП). На підприємствах, зареєстрованих у Біловодському відділенні управління трапився 1 нещасний випадок через падіння потерпілого на слизькій поверхні.

Під час цих нещасних випадків потерпілі отримали переломи кісток кінцівок та інших частин тіла, а в одному випадку закриту черепно-мозкову травму. Ці травми призвели до значного періоду втрати працездатності потерпілими (від 1 місяця і більше).

Беручи до уваги вищевикладене, закликаємо роботодавців уважніше поставитися до питань охорони праці працівників під час ожеледиці та провести певні профілактичні заходи, а саме:

- провести позаплановий інструктаж з охорони праці працівникам щодо безпечного пересування під час ожеледиці та виконання робіт в умовах ускладненої погодної ситуації;

- забезпечити обробку шляхів пересування персоналу на території підприємства антиковзаючими засобами (пісок, сіль тощо);

- за можливості організувати обробку антиковзаючими засобами шляхів пересування людей поблизу підприємств, а за відсутності можливості направити листи до виконавчих комітетів органів місцевого самоврядування з проханням провести необхідну обробку відповідних територій шляхів пересування загального користування;

- за можливості звести до мінімуму пересування персоналу поза межами підприємства у виробничій потребі;

- за необхідності виконувати роботи на території, де неможливо повністю забезпечити обробку поверхні антиковзаючими засобами, працівники повинні бути забезпечені спеціальним взуттям або спеціальними засобами, які унеможливлюють проскользування взуття;

- випускати на лінії тільки повністю справний транспорт після ретельної перевірки (особливу увагу приділяти перевірці роботи гальмівної системи), забезпечений необхідними засобами в зимовий період (лопати, буксировочні троси тощо).

Біловодське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області нагадує, що згідно зі ст. 13 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII роботодавець забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів з охорони праці відповідно до обставин, що змінюються. Тому просимо роботодавців забезпечити проведення профілактичних заходів під час ожеледиці та виконанні робіт працівниками в умовах ускладненої погодної ситуації у повному обсязі. Це мінімізує вірогідність настання нещасних випадків на виробництві та фінансових витрат роботодавцями через втрату працівниками працездатності.

 

Завідувач сектору профілактики страхових випадків - страховий експерт з охорони праці Біловодського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області - Сергій КОВАЛЬОВ.

Охорона праці вагітних жінок
Біловодське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області з метою попередження нещасних випадків звертається до роботодавців, які використовують на виробництві працю вагітних жінок.
Статтею 24 Конституції України закріплені рівність прав жінки і чоловіка, та разом із тим трудове законодавство, враховуючи фізіологічні особливості організму жінки, інтереси охорони материнства і дитинства, встановила спеціальні норми, що стосуються охорони праці та здоров’я жінок. Також питання безпеки праці жінок регламентується Кодексом законів про працю України та Законом України «Про охорону праці». Відповідно до ст. 10 Закону України «Про охорону праці» забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт, пов’язаних із санітарним та побутовим обслуговуванням), а також залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми відповідно до переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, граничних норм підіймання і переміщення важких речей, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я від 29.12.1993 № 256 затверджено Перелік важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, а також граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками.

Згідно із Кодексом законів про працю України норми охорони праці жінок, пов’язаних із материнством, передбачають:

- заборону залучення вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років, до нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні дні і направлення їх у відрядження (ст. 176 КЗпП України);

- обмеження залучення жінок, що мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів, до надурочних робіт і направлення їх у відрядження без їх згоди. (ст. 177 КЗпП України);

- переведення на легшу роботу вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років. Вагітним жінкам відповідно до медичного висновку знижуються норми виробітку, норми обслуговування або вони переводяться на іншу роботу, яка є легшою і виключає вплив несприятливих виробничих факторів, із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою. До вирішення питання про надання вагітній жінці відповідно до медичного висновку іншої роботи, яка є легшою і виключає вплив несприятливих виробничих факторів, вона підлягає звільненню від роботи із збереженням середнього заробітку за всі пропущені внаслідок цього робочі дні за рахунок підприємства, установи, організації (ст. 178 КЗпП України);

- перерви для годування дитини. Жінкам, що мають дітей віком до півтора року, надаються, крім загальної перерви для відпочинку і харчування, додаткові перерви для годування дитини. Ці перерви надаються не рідше ніж через три години тривалістю не менше тридцяти хвилин кожна. При наявності двох і більше грудних дітей тривалість перерви встановлюється не менше години. Перерви для годування дитини включаються в робочий час і оплачуються за середнім заробітком (ст. 183 КЗпП України);

- гарантії при прийнятті на роботу і заборона звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей. Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов’язаних із вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям – за наявністю дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда (ст. 184 КЗпП України);

- надання вагітним жінкам і жінкам, які мають дітей віком до чотирнадцяти років, путівок до санаторіїв та будинків відпочинку і надання їм матеріальної допомоги. Власник або уповноважений ним орган повинен у разі необхідності видавати вагітним жінкам і жінкам, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів, путівки до санаторіїв та будинків відпочинку безкоштовно або на пільгових умовах, а також надавати їм матеріальну допомогу (ст. 185 КЗпП України).

            Питання охорони праці складне і досить відповідальне. Адже за ним життя і здоров’я людей, які своєю працею створюють для держави та нації матеріальні блага. Таким чином, Біловодське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області звертає увагу, що в умовах сьогодення система управління охороною праці має базуватися не тільки на заходах з боку держави, але й на зацікавленості суб’єктів трудових правовідносин у збереженні належного фізичного стану працівника, що нерозривно пов’язано з економічним і соціальним благополуччям роботодавця.

 

 Страховий експерт з охорони праці сектору профілактики страхових випадків Біловодського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області - Сокирка О.І.                                  

Терміни виплат роботодавцями лікарняних і декретних рекомендовано пришвидшити

Враховуючи ситуацію, що склалась, з метою зняття соціальної напруги Біловодське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області звертається до страхувальників (роботодавців) з проханням здійснювати перерахування матеріального забезпечення своїм працівникам у максимально короткі терміни після отримання коштів від Фонду, особливо допомог у зв’язку з вагітністю і пологами.

Нагадаємо, Фонд фінансує матеріальне забезпечення на окремий поточний рахунок роботодавця, відкритий у банку для зарахування страхових коштів. Звертаємо увагу, що відповідно до нормативно-правових актів допомога від Фонду виплачується працівнику роботодавцем у найближчий після дня призначення допомоги строк, встановлений для виплати заробітної плати. При цьому, законодавство не забороняє роботодавцю здійснювати таку виплату відразу після отримання коштів від Фонду. Тому, враховуючи ситуацію, просимо страхувальників максимально скоротити терміни виплат

3 грудня – Міжнародний день людей з інвалідністю

 

Щорічно 03 грудня у світі відзначається Міжнародний день людей з інвалідністю, який проголошено Генеральною Асамблеєю ООН у 1992 році. Відзначення цієї дати спрямоване на посилення уваги до проблем людей з обмеженими фізичними можливостями, захисту їх гідності, прав і благополуччя. Цей день є нагадуванням людству про його обов’язок виявляти турботу і милосердя до людей з особливими потребами, адже ставлення до людей з інвалідністю визначає ступінь цивілізованості суспільства.

В основі соціального захисту людей з інвалідністю лежить захищеність їх через створення відповідних умов та можливостей для реалізації своїх життєвих потреб. Людина, що втрачає здоров'я, потребує більшої уваги, її необхідно залучати до суспільної діяльності у міру сил та можливостей, щоб вона була повноправним членом суспільства.

Окремого піклування, підтримки і допомоги потребують ті громадяни, які втратили працездатність внаслідок виробничої травми або професійного захворювання. Серед існуючих Фондів на території України та соціальних служб, які працюють для забезпечення соціального захисту громадян з обмеженими фізичними можливостями, Фонд соціального страхування України (далі – Фонд) забезпечує відшкодування матеріальної шкоди застрахованим особам і членам їх сімей, відновлення здоров’я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків та професійних захворювань.

Фондом проводяться такі страхові виплати:

- втраченого заробітку залежно від ступеня втрати потерпілими професійної працездатності (щомісячна страхова виплата);

- у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві виплачується одноразова допомога його сім’ї та одноразова допомога кожній особі, яка перебувала на його утриманні. У разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд;

- неповнолітній особі, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання матері під час її вагітності, такі страхові виплати проводяться щомісячно як особам з інвалідністю з дитинства.

Одним із напрямів фінансування страхових виплат є витрати на медичну та соціальну допомогу, додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, медичну реабілітацію, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК та індивідуальною програмою реабілітації особи з інвалідністю. Фонд організовує цілеспрямоване та ефективне лікування потерпілого на договірній основі в лікувально-профілактичних закладах з метою якнайшвидшого відновлення здоров’я застрахованого.

Потерпілому, який став особою з інвалідністю, періодично, але не рідше одного разу на три роки, а особам з інвалідністю I групи щорічно безоплатно за медичним висновком надається путівка для санаторно-курортного лікування; у разі самостійного придбання путівки її вартість компенсує Фонд у розмірі, встановленому правлінням Фонду.

Потерпілому, який став особою з інвалідністю, компенсуються також витрати на проїзд до місця лікування і назад. За наявності медичних показань для одержання автомобіля і наявності або відсутності протипоказань до керування ним Фонд забезпечує потерпілого автомобілем безоплатно чи на пільгових умовах, організовує та оплачує навчання водіння автомобіля, а також виплачує компенсацію на бензин (пальне), ремонт і технічне обслуговування автомобілів або на транспортне обслуговування в порядку та на умовах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

У Біловодському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду у Луганській області на обліку перебувають 4263 потерпілих та члени їх сімей, серед яких 725 осіб з інвалідністю, з них: особи з інвалідністю І групи – 20 осіб, ІІ групи – 64 особи та ІІІ групи – 641 особа. Кожна особа з інвалідністю отримує необхідну підтримку, в тому числі щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого, страхові виплати на медичну та соціальну допомогу. Протягом 2019 року Біловодським відділенням управління профінансовано виготовлення та поставку потерпілим ортопедичного взуття, протезів, лікування потерпілих у стаціонарних відділеннях лікувально-профілактичних закладів, забезпечення лікарськими засобами та виробами медичного призначення, лікування в санаторно-курортних закладах. За 10 місяців поточного року видатки на медичну та соціальну допомогу потерпілим склали 663,1 тис. гривень.

З метою забезпечення сприятливих умов для безперешкодного доступу до службового приміщення відділення встановлено кнопку для виклику спеціалістів, укладено угоду про співпрацю Біловодського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального  страхування України у Луганській області та Біловодської селищної ради Біловодського району Луганської області. Метою угоди є забезпечення доступності послуг, що надає Фонд на рівні територіальної громади та організації ефективного прийому та обслуговування осіб шляхом створення та функціонування віддаленого робочого місця спеціаліста відділення в адміністративному центрі територіальної громади.

Користуючись нагодою, висловлюємо слова вдячності всім особам з інвалідністю за силу духу, оптимізм та мужність, активну життєву позицію, вашим рідним і близьким за допомогу, турботу, підтримку і захист, щоденне піклування та увагу. Від усього серця зичимо здоров`я, оптимізму, родинного затишку, благополуччя. Нехай на вашому життєвому шляху трапляються лише добрі люди, які допоможуть вам саме у ту мить, коли вам це найбільше потрібно.

 

Про набуття чинності нової редакції Порядку розслідування  та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві

Біловодське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській повідомляє роботодавцям, що 17.04.2019 Кабінетом Міністрів України було затверджено нову редакцію Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві (далі – Порядок), документ набуде чинності з 01.07.2019. Також інформуємо про основні зміни норм Порядку.

Новий порядок дозволяє гарантувати страховий захист на випадок виробничих травм і захворювань більш широкому колу осіб, зокрема, дія документу розширена на всіх застрахованих осіб: фізичних осіб-підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, членів фермерських господарств, осіб, які працюють на умовах цивільно-правового договору тощо.

Змінилися терміни повідомлення роботодвцем виконавчим органам Фонду соціального страхування України (далі – Фонд) про настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння). У разі отримання інформації про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров’я, заяви потерпілого, членів його сім’ї чи уповноваженої ним особи тощо роботодавець зобов’язаний протягом двох годин з використанням засобів зв’язку та не пізніше наступного робочого дня надати на паперовому носії повідомлення згідно із встановленою формою таким підприємствам (установам, організаціям): територіальному органу Держпраці, робочому органу виконавчої дирекції Фонду, керівникові підприємства, на території якого стався нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), якщо потерпілий є працівником іншого підприємства, керівникові первинної організації профспілки, а у разі відсутності профспілки – уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці, органу ДСНС у разі, коли нещасний випадок стався внаслідок пожежі. У разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), що призвели до тяжких (у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого) чи смертельних наслідків, смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків повідомлення додатково надсилається місцевій держадміністрації або органу місцевого самоврядування (у разі відсутності уповноваженого органу чи наглядової ради підприємства), органу галузевої профспілки вищого рівня, а у разі його відсутності – територіальному профоб’єднанню, органу поліції.

Нагадуємо, що несвоєчасне інформування Фонду соціального страхування України про нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання, що сталися на підприємстві, тягнуть за собою накладання адміністративного штрафу згідно зі ст. 1654 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Подовжено строки проведення розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) до 5 робочих днів (проти 3 днів у попередній редакції), спеціального розслідування – до 15 робочих днів (проти 10 днів).

З метою оптимізації скасовано акт за формою Н-5, натомість складається акт за формою Н‑1/П (якщо нещасний випадок пов'язаний із виробництвом) або Н-1/НП (якщо не пов'язаний). Також надано право у разі виявлення в затвердженому акті за формою Н-1 недоліків у оформленні, що не впливають на об’єктивність розслідування причини настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та висновки комісії (спеціальної комісії), вносити необхідні зміни безпосередньо наказом роботодавця або органу, що утворив комісію.

Впроваджено строк давності для розслідування нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, який становитиме три роки з дня їх настання (у разі встановлення факту нещасного випадку рішенням суду, розслідування проводиться незалежно від дати його настання). Також встановлено строк дії повідомлення за формою П-3 – він складає шість місяців з моменту встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння) у працівника.

Крім того, з липня рішення щодо визнання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) пов’язаними чи не пов’язаними з виробництвом буде прийматись комісією (спеціальною комісією) шляхом голосування простою більшістю голосів. У разі рівної кількості голосів членів комісії голос голови комісії є вирішальним.

Ковальов С.О. - завідуач сектору профілактики страхових випадків - страховий експерт з охорони праці Біловодського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області

До уваги роботодавців: все, що необхідно знати про проведення медичних оглядів працівників певних категорій    

 

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області доводить до відома роботодавців, що  наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.2007 №246, зареєстрованим в міністерстві юстиції України 23.07.2007 за №846/14113 (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14.02.2012 №107), затверджений Порядок проведення медичних оглядів  працівників певних категорій (далі – Порядок).

Порядок визначає процедуру проведення попереднього (під час прийняття на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічному обов’язковому медичному огляді осіб віком до 21 року.

Метою проведення попереднього медичного огляду під час прийняття на роботу є: визначення стану здоров’я працівника і реєстрації вихідних об’єктивних показників здоров’я та можливості виконання без погіршення стану здоров’я професійних обов’язків в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу; виявлення професійних захворювань (отруєнь), що виникли раніше при роботі на попередніх виробництвах, та попередження виробничо зумовлених і професійних захворювань (отруєнь).

Періодичні медичні огляди проводяться з метою:

- своєчасного виявлення ранніх ознак гострих і хронічних професійних захворювань (отруєнь), загальних та виробничо зумовлених захворювань у працівників;

- забезпечення динамічного спостереження за станом здоров’я працівників в умовах дії шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу;

- вирішення питання щодо можливості працівника продовжувати роботу в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу;

- розробки індивідуальних та групових лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів працівникам, що віднесені за результатами медичного огляду до групи ризику;

- проведення відповідних оздоровчих заходів.

Лікар з гігієни праці територіального органу Держпраці щорічно за заявкою роботодавця (його представника), за участю представника первинної профспілкової організації або уповноваженої працівниками особи визначає категорії працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду, та до 1 грудня складає Акт визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду за формою, зазначеною у додатку 1 до Порядку.

При визначенні категорії працівників враховується назва шкідливих та небезпечних факторів і № пункту та підпунктів Переліку шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу, при роботі з якими обов’язковий попередній (періодичні) медичний огляд працівників, а  також назва робіт і № пункту та підпунктів Переліку робіт, для виконання яких є обов’язковим попередній (періодичні) медичний огляд працівників.

На підставі Акту визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду, роботодавець складає протягом місяця у чотирьох примірниках поіменні списки працівників, які підлягають періодичним медичним оглядам, за формою, зазначеною у додатку 2 до Порядку, на паперовому та електронному носіях, погоджує їх лікарем з гігієни праці територіального органу Держпраці. Один примірник списку залишається на підприємстві (у відповідальної за організацію медогляду посадової особи), другий - надсилається до закладу охорони здоров’я, третій - до територіального органу Держпраці, четвертий - до робочого органу виконавчої дирекції Фонду.

Для проведення попереднього (періодичних) медичного огляду працівників роботодавець повинен укласти або вчасно поновити договір з закладом охорони здоров’я та надати йому список працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду. Графа списку працівників, яка стосується фаху лікарів, які беруть участь у проведенні   медичних оглядів, переліку необхідних лабораторних, функціональних та інших досліджень, заповнюються комісією закладу охорони здоров’я, що проводить медичний огляд.

Під час прийняття на роботу, в разі переведення на іншу важку роботу, роботу із шкідливими чи небезпечними умовами праці роботодавець повинен видати направлення на обов’язковий попередній медичний огляд працівника за формою, зазначеною у додатку 3 до Порядку. 

Періодичність проведення медичних оглядів, фах лікарів, які беруть участь у їх проведенні, перелік необхідних лабораторних, функціональних та інших досліджень, медичні протипоказання допуску до виконання робіт, пов’язані із впливом виробничих факторів, визначені в Переліку шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу, при роботі з якими обов’язкові попередній (періодичні) медичний огляд працівників, наведеному в додатку 4 до Порядку, та Переліку робіт, для виконанні яких є обов’язковим попередній (періодичні) медичний огляд працівників, наведеному в додатку 5 до Порядку. 

Для проходження медичного огляду працівник повинен пред’явити комісії, яка проводить медичний огляд (далі – комісія),  паспорт або інший документ, що посвідчує його особу, та Медичну карту амбулаторного хворого; при попередньому медогляді – направлення на обов’язковий попередній медичний огляд працівника.

При вирішенні питання про придатність до роботи конкретного працівника при попередньому (під час прийняття на роботу) медогляді комісія керується медичними протипоказаннями, визначеними в Переліку шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу, при роботі з якими обов’язковий попередній (періодичні) медичний огляд працівників, Переліку робіт, для виконання яких є обов’язковим попередній (періодичні) медичний огляд працівників, Переліку загальних медичних протипоказань до роботи із шкідливими та небезпечними факторами виробничого середовища і трудового процесу, наведеному в додатку 6 до Порядку.

Питання придатності до роботи в кожному окремому випадку вирішується індивідуально з урахуванням особливостей функціонального стану організму (характеру, ступеня прояву патологічного процесу, наявності хронічних захворювань), умов праці та результатів додаткових методів обстеження.

Кожен лікар, який бере участь в обстеженні пацієнта, дає висновок щодо стану здоров’я працівника, підтверджує його особистим підписом та особистою печаткою, бере участь в остаточному обговоренні придатності обстежуваної особи до роботи в обраній професії та в разі необхідності визначає лікувально-оздоровчі заходи.

Результати попереднього (періодичних) медичного огляду працівників і висновок комісії  про стан здоров’я заносяться до Картки працівника, який підлягає попередньому (періодичним) медичному огляду, де зазначаються скарги працівника на стан здоров’я, анамнез, результати медичного огляду, лабораторних, функціональних та інших досліджень, діагноз, висновок про професійну придатність працівника працювати за своєю професією, а також заносяться до Медичної картки амбулаторного хворого за формою 025/о.

Картка працівника зберігається у закладі охорони здоров’я, що проводить медичний огляд на підставі укладеного договору з роботодавцем протягом трудової діяльності працівника, а копія Картки працівника зберігається в архіві закладу охорони здоров’я, що проводив медичний огляд, протягом 15 років після звільнення працівника.

За результатами періодичних медичних оглядів (протягом місяця після їх закінчення) комісія оформляє Заключний акт за результатами періодичного медичного огляду працівників у шести примірниках, один примірник залишається у закладі охорони здоров’я, що проводив медогляд, інші надаються роботодавцю, представнику профспілкової організації або вповноваженій працівниками особі, профпатологу, територіальному органу Держпраці,  робочому органу виконавчої дирекції Фонду.

На роботодавця покладено наступні функції по організації проведення медичних оглядів:

- організовує лабораторні дослідження умов праці з визначенням шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу на конкретних робочих місцях працівників відповідно до гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу з метою визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду;

- під час укладання трудового договору інформує працівника під підписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров’я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору; працівнику не може пропонуватися робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров’я; до виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи;

- погоджує план-графік проведення медичних оглядів закладами охорони здоров’я;

- забезпечує своєчасну та організовану явку працівників на медичні огляди та обстеження;

- здійснює контроль за проведенням медоглядів у строки, погоджені з закладами охорони здоров’я, призначає відповідальних осіб за організацію медогляду;

- відсторонює від роботи працівників, які не пройшли в установлений термін медичні огляди, та не допускає до роботи працівників, яким за медичним висновком така робота протипоказана за станом здоров’я;

- забезпечує проведення відповідних оздоровчих заходів Заключного акту у повному обсязі та усуває причини, що призводять до професійних захворювань (отруєнь);

-  забезпечує за свій рахунок позачерговий медичний огляд за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров’я пов’язане з умовами праці; за своєю ініціативою, якщо стан здоров’я працівника не дає змоги йому виконувати свої трудові обов’язки;

- притягує працівника, який ухиляється від проходження обов’язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності, та відстороняє його від роботи без збереження заробітної плати;

- приймає на роботу неповнолітніх лише після попереднього медичного огляду.

Під час розслідування нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння)  копії документів про проходження потерпілим попереднього та періодичного медичних оглядів є складовими матеріалів розслідування.  

Відомості щодо проходження потерпілим медичних оглядів і професійного відбору вносяться до акту за формою Н-1 відповідно до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій.

 

 

Підготовлено  відділом профілактики страхових  випадків управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області, тел.  (06452) 5-03-60

Безпека праці при виконанні робіт із благоустрою населених пунктів

    Згідно із Законом України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 № 2807-ІV благоустрій населених пунктів – це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів із покращення мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою його раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов для захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

На території об’єкта благоустрою відповідно до затвердженої містобудівної документації можуть бути розташовані будівлі та споруди торговельного, соціально-культурного, спортивного та іншого призначення. Власники цих будівель та споруд зобов'язані забезпечити належне утримання наданої їм у встановленому порядку земельної ділянки, а також можуть на умовах договору, укладеного з балансоутримувачем, забезпечувати належне утримання іншої закріпленої за ними території (прилеглої території) або брати пайову участь в утриманні об’єкта благоустрою.

До об’єктів благоустрою населених пунктів належать: території загального користування (парк, спортивні майданчики, пам’ятники культурної та історичної спадщини, майдани, площі, бульвари, проспекти, вулиці, дороги, провулки, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки, пляж, кладовища, інші території загального користування тощо), прибудинкові території, прилеглі території до будівель та споруд, закріплені зони інженерних мереж, території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору. Об’єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини.

Елементами благоустрою є: покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок, зелені насадження уздовж вулиць і доріг, в парках і скверах, засоби та обладнання зовнішнього освітлення, обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків тощо.

Під час виконання робіт із благоустрою населених пунктів працівники повинні дотримуватись вимог безпеки перед початком роботи, під час виконання роботи, після закінчення роботи та в аварійних ситуаціях.

Перед початком робіт необхідно одягти спецодяг, підготувати робочий інвентар, оглянути стан поливальних кранів, поливальних шлангів, перевірити стан каналізаційних люків (вони повинні бути закритими або мати огорожу висотою 0,8 метра).

Під час виконання робіт працівник із благоустрою має слідкувати за тим, щоб проїзди і проходи на території були вільними для руху, стежити, щоб люки, ями і траншеї, які робляться для технічних потреб, були загороджені, під час перевезення сміття візком не допускати його розсипання, взимку під час очищення території від снігу або при посипанні піску бути уважним, щоб не послизнутися. Дахи будівель у зимовий час мають регулярно очищуватися від снігу (за винятком дахів з м’якою покрівлею та тих, що мають нульовий уклін). Перед скиданням снігу треба перевірити, чи загороджена небезпечна зона біля будівлі, чи є черговий для попередження перехожих про небезпеку. Лопати, що застосовуються для скидання снігу, мають бути з мотузковими петлями, які вішаються на руку, щоб запобігати падінню лопат униз тощо.

Після закінчення роботи всі механізми, інструменти, драбини необхідно прибрати у відведені місця. Про всі недоліки, які мали місце під час роботи, доповісти керівнику робіт.

Якщо виникла ситуація, що може призвести (або призвела) до аварії чи нещасного випадку, необхідно огородити небезпечну зону і не допускати до неї сторонніх осіб, повідомити про те, що трапилося, керівнику робіт. При наявності потерпілих – викликати швидку медичну допомогу та надати першу до медичну допомогу.

Працівник із благоустрою повинен виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником та по якій він проінструктований.

Головні небезпечні та шкідливі фактори, які можуть діяти на працівника: гострі краї, задирки на поверхнях робочого інвентарю для прибирання та обладнання, рухомий автотранспорт, машини, механізми, падіння частин зелених насаджень або інших предметів з висоти, дія фауни (комах, тварин тощо), електричний струм (за наявності у робочій зоні незахищених струмопровідних частин), наїзд транспортних засобів, підвищена запиленість повітря робочої зони, недостатня освітленість робочої зони, важкість та напруженість праці, дія метеорологічних умов (висока температура влітку, низька – взимку), підвищена вологість повітря.

Робітник із благоустрою повинен працювати в засобах індивідуального захисту. Всі працівники, зайняті на благоустрої населених пунктів, забезпечуються засобами індивідуального захисту відповідно до НПАОП 0.00-3.18-13 Норми безоплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам житлово-комунального господарства.

До виконання робіт із благоустрою допускаються особи, які пройшли медичний огляд, навчання та перевірку знань з питань охорони праці, інструктажі на робочому місці (повторний чи позаплановий) відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці НПАОП 0.00-4.12-05. Перевірка знань проводиться в обсязі технологічних карт, інструкцій з охорони праці з електробезпеки, про заходи пожежної безпеки та з надання першої долікарської допомоги тощо.

До виконання робіт із використанням механізованих засобів виробництва допускаються особи, які пройшли спеціальне навчання та перевірку знань з питань охорони праці та безпечних методів праці. Забороняється використовувати жіночу працю та допускати до виконання цієї роботи чоловіків фізично ослаблених та тих, що мають вади зору та слуху.

З метою зменшення ризику виникнення травматизму під час благоустрою населених пунктів Біловодське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області пропонує працівникам та керівникам чітко дотримуватись нормативно-правових актів з охорони праці.

 

 

 

Страховий експерт з охорони праці сектору профілактики страхових випадків Біловодського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області Сокирка О.І.                              

 

Безпека пасажирських перевезень

         Біловодське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області з метою попередження нещасних випадків звертається до водіїв автотранспортних засобів та роботодавців, які займаються перевезеннями громадян.

            У зв'язку з настанням періоду літніх відпусток збільшилася кількість перевезень пасажирів до місць відпочинку автобусами і мікроавтобусами.

    Згідно із «Правилами охорони праці на автомобільному транспорті», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2012 № 964, водій може виїжджати на лінію тільки після проходження медичного огляду. Роботодавець не має права: примушувати водія (водій не має права) виїжджати на автомобілі, якщо його технічний стан та додаткове обладнання не відповідає Правилам дорожнього руху; направляти водія в рейс, якщо він не мав до виїзду відпочинку, передбаченого чинним законодавством України.

Направляючи водія в рейс тривалістю більше 1 доби, роботодавець зобов’язаний: перевірити укомплектованість автомобіля необхідними пристроями, устаткуванням та інвентарем та їх справність; повідомити водію (водіям) про режим праці та відпочинку.

    Щоб вплинути на рівень безпеки і не допустити дорожньо-транспортних пригод, дозволяється перевозити пасажирів у транспортному засобі, обладнаному місцями для сидіння в кількості, що передбачена технічною характеристикою так, щоб вони не заважали водієві керувати транспортним засобом і не обмежували оглядовість відповідно до правил перевезення. Особливу увагу слід звернути на перевезення організованих груп дітей. Такі перевезення повинні здійснюватися тільки у світлий час доби. Спереду і ззаду автобуса (мікроавтобуса) обов'язково встановлюється розпізнавальний знак «Діти». Необхідно дотримуватися швидкісного режиму, перед виїздом у нічний час перевіряти справність освітлювальних приладів транспортного засобу, уважно виконувати вимоги дорожніх знаків і розмітки.

Спека впливає на організм так само, як і алкоголь, швидкість реакції людини на дорожні ситуації сповільнюється, що збільшує  ризик  настання ДТП.

У зв’язку з цим необхідно дотримуватися деяких вимог: возити із собою охолоджену питну воду, особливо, якщо в салоні є діти, а також додати в аптечку лікарські засоби. Крім того, слід правильно вибирати час для тривалих поїздок: найкраще їх здійснювати або рано вранці до спеки або вже ввечері, коли спека спадає. Спека може спровокувати загострення хронічних захворювань, сильні головні болі, загальне погіршення самопочуття. Не варто сідати за кермо при поганому самопочутті та в стомленому стані.

            Відчувши втому, сонливість або погіршення стану здоров’я, потрібно зробити обов’язкову зупинку, вийти з автомобіля для розминки, вмитися, при необхідності прийняти ліки, відпочити та продовжити рух. Якщо стан не поліпшується, то повертатися за кермо і самостійно продовжувати шлях не варто.

Біловодське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області наголошує, що спека завжди небезпечна. Пам’ятайте це і будьте здорові.

 

Страховий експерт з охорони праці сектору профілактики страхових випадків Біловодського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області - Сокирка О.І.                                 

 

Про розмір та порядок надання допомоги на поховання

Біловодське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України (далі – відділення) повідомляє, що одним із видів матеріального забезпечення, яке надається за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, є допомога на поховання. Протягом 2018 року відділенням було надано допомогу на поховання застрахованої особи або особи, яка перебувала на її утриманні, та членів їх сімей, які перебували в них на утриманні, по 10 випадках на суму 41000 грн, за I квартал 2019 року по 6 випадках на суму 24600 гривень.

Статтею 27 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі – Закон № 1105) передбачено, що допомога на поховання за рахунок коштів Фонду надається у разі смерті застрахованої особи, а також членів сім’ї, які перебували на її утриманні:

- дружини (чоловіка);

- дітей, братів, сестер та онуків, які не досягли 18-річного віку або старше цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до 18 років (братів, сестер та онуків – за умови, що вони не мають працездатних батьків), студентів та учнів середніх професійно-технічних та вищих навчальних закладів із денною формою навчання – до 23 років;

- батька, матері;

- діда та баби за прямою лінією спорідненості.

Відповідно до статті 20 Закону № 1105 за рахунок коштів Фонду не надається допомога на поховання пенсіонерам, безробітнім та особам, які померли від нещасного випадку на виробництві.

Не вважаються такими, що перебували на утриманні застрахованої особи, члени сім’ї, які мали самостійні джерела засобів для існування (одержували зарплату, пенсію тощо).

Допомога надається застрахованій особі, члену її сім’ї або іншим юридичним чи фізичним особам, які здійснили поховання.

Рішення про призначення допомоги на поховання приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування підприємства, установи, організації.

Допомога на поховання застрахованої особи призначається сім’ї померлого або особі, яка здійснила поховання, на підставі свідоцтва про смерть, виданого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів громадянського стану, виконавчим органом сільської, селищної чи міської (крім міст обласного значення) ради.

Допомога на поховання члена сім’ї застрахованої особи призначається на підставі свідоцтва про смерть, виданого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів громадянського стану, виконавчим органом сільської, селищної чи міської (крім міст обласного значення) ради та довідки з місця проживання про перебування померлого члена сім’ї на утриманні застрахованої особи.

З метою уникнення подвійної виплати допомоги на поховання застрахованої особи до вказаних вище документів потрібно надати витяг із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть.

Допомога на поховання у разі смерті застрахованої особи призначається члену її сім'ї або іншій юридичній чи фізичній особі, яка здійснила поховання, на підставі таких документів:

1. Оригіналу витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання або оригіналу довідки про смерть, виданої для отримання допомоги на поховання.

2. Копії свідоцтва про смерть (завірена страхувальником на підставі наданого оригіналу).

3. Копії документів, що підтверджують здійснення витрат на поховання (платіжні документи на витрати, пов'язані з похованням, договір на надання послуг та інші), для юридичної чи фізичної особи, яка здійснила поховання і не є членом її сім'ї.

Слід також врахувати, що відповідно до частини 5 статті 32 Закону № 1105 допомога на поховання виплачується, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти календарних місяців із дня смерті застрахованої особи або члена сім’ї, який перебував на її утриманні.

Згідно із частиною 3 статті 32 Закону № 1105 допомога на поховання призначається не пізніше дня, що настає за днем звернення, і виплачується не пізніше наступного робочого дня після отримання страхувальником коштів від Фонду. Підставою для фінансування страхувальників робочими органами виконавчої дирекції Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду здійснюють фінансування страхувальників-роботодавців протягом 10 робочих днів після надходження заяви.

        Додатково повідомляємо, що з 01 березня 2017 року відповідно до постанови правління Фонду від 08.02.2017 № 17 «Про встановлення розміру допомоги на поховання» розмір допомоги на поховання становить 4100 гривень.

Заступник начальника-

начальник відділу

страхових виплат та

матеріального забезпечення                                                                    О.Є.Пригода

«БЕЗПЕЧНЕ ТА ЗДОРОВЕ МАЙБУТНЄ ПРАЦІ»

 

                                          ЗВЕРНЕННЯ

Організаційного комітету з підготовки та проведення у 2019 році заходів з нагоди Дня охорони праці в Україні

до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, роботодавців, профспілок, засобів масової інформації, керівників і працівників підприємств, установ та організацій

 

         Щороку 28 квітня відповідно до Указу Президента України від 18.08.2006 № 685/2006 у нашій країні відзначають День охорони праці.

 Цьогоріч Україна долучилася до ініціативи Міжнародної організації праці провести заходи до Всесвітнього дня безпеки та гігієни праці під гаслом «Безпечне та здорове майбутнє праці».

Напередодні свого столітнього ювілею, який відзначають у 2019 році, і під впливом дискусій про майбутнє сфери праці МОП підбиває підсумки багаторічної діяльності, спрямованої на гармонійний розвиток усіх напрямів цієї сфери, будує плани на майбутнє в контексті глобальних трансформацій щодо таких аспектів, як технології, демографія, організація праці та клімат.

 

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

Разом з міжнародною спільнотою Україна визнає, що здорові та безпечні умови праці – це стратегічне завдання, яке стоїть перед державою і бізнесом. З огляду на зобов’язання, взяті нашою країною відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16 вересня 2014 р. № 1678-VII, уряд своїм розпорядженням від 12 грудня 2018 р. № 989-р схвалив Концепцію реформування системи управління охороною праці в Україні (далі – Концепція) і затвердив План заходів щодо її реалізації (далі – План заходів). Концепція є основою для запровадження національної системи управління безпекою та гігієною праці, сформованої на принципах запобігання виробничим ризикам та заохочення до створення безпечних і здорових умов праці.   Реалізація Концепції має забезпечити імплементацію в національне законодавство норм Директиви Ради № 89/391/ЄЕС від 12 червня 1989 р. про впровадження заходів для заохочення вдосконалень у сфері безпеки та охорони здоров’я працівників під час роботи відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Упровадження ризикоорієнтованого підходу створить можливості для ратифікації Україною Конвенції № 187 про основи, що сприяють безпеці та гігієні праці, підписаної 15 червня 2006 р., головними принципами якої є:

визначення виробничих небезпек та оцінка ризиків;
усунення виробничих ризиків чи небезпек у місцях їх виникнення;

 

розвиток національної культури профілактики у сфері безпеки та гігієни праці, яка передбачає інформацію, консультації та підготовку.

Сформована в Україні ризикоорієнтована система управління безпекою та гігієною праці, що ґрунтується на відповідальності роботодавців за забезпечення безпеки і здоров’я працівників у всіх аспектах, пов’язаних з роботою, на зобов’язанні роботодавців постійно пристосовуватися до мінливих обставин, вживати необхідних заходів для створення умов, безпечних для життя і здоров’я працівників, забезпечить ефективну реалізацію прав працівників на безпечні та здорові умови праці.

 

Закріплення в національній правовій базі нових принципів управління ризиками створить підґрунтя для побудови ефективної системи комплексного управління безпекою та гігієною праці, розвитку і зміцнення трудового потенціалу нашої країни.

 

     Надзвичайно важливим для досягнення оптимальних результатів у цьому питанні є вивчення, поширення та впровадження найкращого міжнародного досвіду з оцінки і управління виробничими ризиками не тільки на державному, а й на галузевому та регіональному рівнях.

 

процесі реалізації окреслених завдань найефективнішими заходами будуть інформаційно-роз’яснювальні кампанії, зокрема семінари, круглі столи, конференції тощо. Адже поєднання теоретичних

 

практичних підходів до вивчення методик оцінки ризиків матиме найбільш дієвий ефект щодо їх успішного впровадження.

 

Вектор реформування сфери безпеки та гігієни праці, який визначив уряд і впроваджують Міністерство соціальної політики та Держпраці, передбачає докорінні зміни в підходах до управління охороною праці, що, своєю чергою, можуть спричинити низку труднощів. А втім, тільки в такий спосіб можливо побудувати прогресивну національну систему управління безпекою та гігієною праці.

Важливо підготуватися до майбутніх змін, правильно спрогнозувати результати реформування та забезпечити впровадження нових принципів управління.

 

Сучасна система заохочення до поліпшення безпеки та охорони здоров’я працівників на роботі має враховувати світові тенденції зайнятості населення, розвитку цифрових технологій (автоматизація, робототехніка, інформаційна комп’ютеризація), демографічні показники, економічну глобалізацію, кліматичні зміни та інші чинники, що впливають на стан безпеки та гігієни праці за наявних або нових виробничих ризиків.

 

Важко спрогнозувати, які технології існуватимуть у майбутньому, як вони будуть інтегровані в робочі процеси і який вплив – позитивний чи негативний – матимуть на безпеку праці. Тому наша діяльність, що передбачає інноваційні підходи, має бути орієнтована на людину, пріоритетність навчання і постійного розвитку протягом усього життя.

 

Закріплення практик щодо постійного навчання з безпеки та гігієни праці може допомогти працівникам

 

роботодавцям мінімізувати наявні та потенційні виробничі ризики і тим самим поліпшити результати роботи у сфері охорони праці.

 

Серйозним викликом для України стало питання трудової міграції, зокрема, професійно підготовленої молоді. Отже, потрібно забезпечити належні умови праці, щоб зупинити відтік трудових ресурсів із країни, зберегти кваліфікований і високоефективний трудовий потенціал. Це сприятиме економічному зростанню та повній зайнятості населення.

 

Заходи, присвячені Дню охорони праці в Україні, що пройде під гаслом «Безпечне та здорове майбутнє праці», мають тривати протягом 2019 року й охопити якомога більшу частину працюючих громадян і всі без винятку сфери економічної діяльності.

 

Тільки спільними зусиллями можливо виконати завдання, передбачені програмами реформ, і забезпечити конституційне право громадян на гідні умови праці.

 

Закликаємо всіх долучитися до проведення заходів з нагоди

Дня охорони праці та забезпечити широку інформаційну кампанію.

 

 

 

 

 

 

 

 

Співпраця фахівців Фонду соціального страхування України та комісій (уповноважених) із соціального страхування

Біловодське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області повідомляє.

Одним із основних завдань Фонду соціального страхування України (далі – Фонд) є надання матеріального забезпечення застрахованим особам, яке включає в себе допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу по вагітності та пологах, а також допомогу на поховання.

Застрахованою вважається особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний соціальний внесок.

Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності (видається на підставі Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 № 455), а в разі роботи за сумісництвом – копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи.

27.07.2018 набула чинності постанова правління Фонду від 19.07.2018 № 13 «Про затвердження Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності». Прийняття цієї постанови пов’язане із реалізацією виконання вимог частини третьої статті 30 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2014 № 77-VIII.

Рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування (далі – комісія (уповноважений), що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, що використовує найману працю незалежно від форм власності і господарювання.

  До складу комісії входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та представники застрахованих осіб (профспілкова організація підприємства, а за її відсутності – інший уповноважений орган, який представляє інтереси застрахованих осіб).

Комісія (уповноважений) здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, здійснює контроль за своєчасним направленням до відділення робочого органу виконавчої дирекції Фонду заяв-розрахунків про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення, веде облік осіб, які часто та довго хворіють (особи, які за останні 12 місяців були непрацездатними з приводу одного захворювання не менше трьох випадків із загальною кількістю днів непрацездатності 30-40 днів або з приводу різних захворювань не менше чотирьох випадків за останні 12 місяців із загальною кількістю днів непрацездатності 40-50 днів), а також осіб, які отримали листки непрацездатності у зв'язку із невиробничими травмами, аналізує, інформує та вносить пропозиції з питань зниження рівня захворюваності роботодавцю та представнику застрахованих осіб.

Також комісія (уповноважений) приймає рішення про відмову в призначенні матеріального забезпечення, про припинення його виплати (повністю або частково), розглядає підставу, правильність видачі та заповнення листка непрацездатності.

Основною формою роботи комісії є засідання, які проводяться відповідно до затвердженого нею плану, але не рідше двох разів на місяць. Рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування приймається колегіально та оформлюється відповідним протоколом, тому прийняте рішення повинно бути обґрунтованим.

 Якщо у комісії (уповноваженого) є сумніви щодо правильності заповнення листка непрацездатності або обґрунтованості його видачі,  комісія (уповноважений)  має можливість звернутися до робочих органів виконавчої дирекції Фонду та їх відділень за консультацією.

Лише тісна співпраця комісій (уповноважених) із соціального страхування підприємств, установ, організацій з працівниками Фонду забезпечує недопущення неправомірних витрат коштів страхувальника та Фонду.

 У разі виникнення питань звертайтеся до Біловодського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області за адресами: смт Біловодськ, вул. Шевченка, 16, тел.: (06466) 9-11-77, 9-18-54; смт Марківка, вул. Центральна, 25, тел.: (06464)                9-16-71 або смт. Мілове, вул. Миру, 37, тел.: (06465) 2-15-25.

Охорона праці при доїнні та догляді за коровами.

Біловодське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального  страхування України у Луганській області інформує роботодавців та найманих працівників нашого регіону про заходи по запобіганню виникнення травмонебезпечних ситуацій при  доїнні та догляді за коровами.

З давніх часів корова це символ багатства та добробуту, і тому піклування за цією твариною є обов`язковим у сільськогосподарському виробництві, крім того, що більша частина населення нашого регіону працює у тваринництві.  

Головною особливістю в тваринництві є те , що від тварин походить значна частина небезпечних факторів, передбачити які не завжди просто і тому при утриманні тварин у групових стійлах без боксів висота обгороджування секцій для телят має бути 0,15–0,25м.,  для молодняка–0,30–0,35 м., для дорослої худоби – 0,45 –0,50м..Для облаштування обгороджувань використовують наступні матеріали: дерево, метал, а також синтетичні матеріали і канати.

При доїнні корів поводження з ними має бути спокійним і впевненим, але не грубим. Підгін корів треба здійснювати за допомогою засобів, що виключають реакцію тварин у відповідь ( хлопавки, погонялки тощо). Перед початком доїння тварина має бути добре зафіксована. При доїнні в стійлах має бути  забезпечено роздавання підігрітої підмивальної  рідини способами, що виключають порушення гігієнічних норм перенесення важких речей (через систему циркуляційного трубопроводу).

    При ручному доїнні потрібно дотримуватися обережності, враховуючи можливість травмування ногами і хвостом. Необхідно використовувати табурет, підібраний по висоті залежно від зросту. Підготовка вимені до доїння не має викликати у тварини неприємних відчуттів (сильне натискання, гаряча вода). Доїння корів з хворим вим`ям треба проводити за допомогою катетера.

    При відв`язуванні  і прив`язуванні корів, що утримуються на індивідуальних прив`язах, і при ручному роздаванні підгодівлі не можна нахилятися до голови корови.

    Однією з характерних травм доярок в лініях доїльних установках є термічні опіки, пов`язані з переміщенням відер з гарячою водою, або при заповненні відер з водонагрівачів. Для уникнення травм з цієї причини треба виключити ручну доставку гарячої води до робочих місць. Температура миючих розчинів при ручній обробці не повинна перевищувати 40-45 °С.

При приготуванні миючих розчинів, при роботі з концентрованими кислотами і лугами необхідно використовувати фартухи, гумові чоботи, гумові технічні рукавички та герметичні захисні окуляри для уникнення потрапляння їх на шкіру та органи зору. Доїльний зал, молочне відділення та відділ для миття після закінчення робіт потрібно ретельно прибирати, мити та вентилювати. Заштукатурені стіни приміщення слід дезінфікувати суспензією свіжогашеного вапна.

    При вирощуванні телят методом групового підсмоктування забороняється використовувати в якості годувальниць корів, що б`ються чи мають буйну вдачу. Над стойками агресивних корів вивішуються застережливий знак безпеки і табличка «Обережно! Корова б`ється» або «Обережно! Б`є ногами». У корів, які б`ються, роги потрібно відпилювати за вказівкою ветеринарного лікаря.

    При прив`язанному утриманні корів і молодняка прив`язь має бути міцною, досить вільною, щоб не утрудняти рухів і не затягувати шию тварини.

  При дотриманні цих рекомендацій травматизм працівників залучених до

доїння та догляду за коровами вдасться звести до мінімуму.

    Крім цього, Біловодське відділення звертає увагу роботодавців та всіх зацікавлених осіб, які працюють з великою рогатою худобою на таку інформацію: з 12 жовтня 2018 року набрали чинності нові «Правила охорони праці у сільськогосподарському виробництві» – наказ Мінсоцполітики № 1240 від 29.08.2018. Водночас втратив чинність наказ МНС України № 1353 від 26.11.2012 «Про затвердження правил охорони праці у сільськогосподарському виробництві», а також наказ Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 06.12.2004 № 268 «Про затвердження правил охорони праці у тваринництві. Велика рогата худоба».

Страховий експерт з охорони праці Біловодського відділення УВД ФССУ у Луганській області Сокирка О.І.

 

 

До уваги керівників та  операторів заправних станцій

 

Біловодське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області інформує роботодавців та найманих працівників нашого регіону про заходи по запобіганню виникнення травмонебезпечних ситуацій на заправних станціях.

Мабуть кожна людина в сучасному світі  бачила на придорожній території  комплекс для заправки паливом транспортних засобів. Такі комплекси є і на території багатьох підприємств. Обслуговують ці комплекси оператори. Спеціальність оператор заправних станцій дуже небезпечна і відповідальна. Люди, які працюють операторами відповідають за безпеку особистого здоров`я, а також за безпеку та життя інших людей. І саме тому  оператором заправних станцій можуть бути особи віком від 18 років, які пройшли медичний огляд та не мають медичних протипоказань, професійну підготовку і одержали посвідчення на право виконання зазначених робіт. 

Оператор заправних станцій, що приймається на роботу повинен пройти  інструктаж, навчання і перевірку знань з питань охорони праці,  надання домедичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, правил поведінки при виникненні аварійних ситуацій. Про проведення вступного та первинного інструктажів  робляться  відповідні записи в журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці і журналі реєстрації інструктажу з питань охорони праці на робочому місці. При цьому обов`язкові підписи того кого інструктували, та того хто інструктував.

Оператор заправних станцій після первинного інструктажу на робочому місці повинен протягом  2-15 змін  пройти стажування під керівництвом  кваліфікованого  оператора, який призначається наказом по підприємству. Тривалість стажування залежить від кваліфікації працівника,  стажу і характеру роботи.

Повторний інструктаж оператор повинен проходити періодично не рідше одного разу на квартал. Оператор заправних станцій повинен працювати у спецодязі та спецвзутті: костюм, берет або шапка, окуляри захисні закриті, чоботи, білизна натільна, рукавички. Під час приймання та розфасування нафтопродуктів у дрібну тару додатково: фартух з нагрудником,  рукавиці. На зовнішніх роботах у мокру   погоду додатково плащ з капюшоном. На зовнішніх роботах узимку додатково: костюм утеплений, чоботи, шапка, рукавички. 

Допуск сторонніх осіб, а також операторів у нетверезому стані на територію заправних станцій забороняється.

Оператор повинен перевірити: наявність приладів  пожежогасіння,  наявність і справність заземлення,  технічний стан заправного обладнання.

Оператор зобов`язанний слідкувати за тим, щоб заправна техніка встановлювалась на площадці заправного пункту за розробленою схемою,  при якій на випадок необхідності машини могли б роз`їхатися. Під час грози забороняється заправка паливом. Під час заправки автомобілів забороняється палити і користуватися відкритим вогнем,   заправляти автомобілі з працюючим двигуном, зберігати паливо та мастильні матеріали в непризначених для цього складських спорудах, працювати на незаземленій колонці та обладнанні, заправляти автомобілі при наявності течі пального з паливної системи.  Після закінчення роботи слід відключити заправне обладнання.

 Треба  зауважити, якщо оператор заправних станцій буде чітко виконувати свої обов` язки,  то об`єкт  буде у безпеці і максимально захищений від можливих нещасних випадків та надзвичайних подій.

Страховий експерт з охорони праці Біловодського відділення УВД ФССУ у Луганській області Сокирка О.І.

 

 

 

Охорона праці в навчальних закладах.

 

Біловодське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області інформує роботодавців та найманих працівників нашого регіону.

У зв`язку з початком нового навчального року все актуальніше стоїть питання охорони праці у навчальних закладах, тому не зайвим буде нагадати про техніку безпеки під час находження у навчальних закладах.

Отже охорона праці-це система правових, соціально-економічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

 Робота в колективах навчальних закладів повинна бути організована згідно з  Законом України «Про охорону праці» та Положення «Про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти».  У навчальних закладах повинна діяти система управління з охорони праці, яка встановлює  хто,  що,  коли і як повинен робити,  щоб забезпечити функціонування системи охорони праці.

Основні напрямки цієї системи:

- створення безпечних умов праці;

- систематичне навчання працівників навчального закладу безпеці праці та життєдіяльності;

- профілактика нещасних випадків.

Метою впровадження цієї системи є ефективність роботи із забезпечення безпеки,  зниження травматизму та підняття активності працівників із дотриманням вимог охорони праці.  У зв`язку з цим визначимо основні завдання з охорони праці у школі:

- дотримання законодавства з охорони праці;

- забезпечення медичних оглядів;

- навчання, інструктажі та атестація;

- забезпечення безпечних умов під час експлуатації навчальних кабінетів.

Усі прийняті на роботу працівники повинні пройти  навчання та перевірку знань з охорони праці, вступний інструктаж з охорони праці, первинний інструктаж на робочому місці,навчання з  охорони праці та надання першої  домедичної допомоги, правил поведінки та дії при виникненні аварійних ситуацій.  Порядок проведення інструктажів з працівниками навчальних закладів визначається Типовим положенням про проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці,  затверджений Наказом Держнагляду охорони праці України № 15 від 26.01.2005.

 Контроль за станом охорони праці здійснює керівник навчального закладу та відповідальні особи згідно з наказом.  Отже охорона праці в навчальних закладах є одним із напрямків розвитку соціальної політики держави, тому виконання вимог з охорони праці знизить ризик виникнення небезпечних ситуацій, і як наслідок зведе до мінімуму настання травматизму.    

 

 

 

Страховий експерт з охорони праці Біловодського відділення УВД ФССУ у Луганській області Сокирка О.І.

 

 

Техніка безпеки під час догляду за свинями

 

Біловодське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області інформує роботодавців та найманих працівників нашого регіону.

Свинарство є однією з важливих сфер підприємницької діяльності у нашому регіоні, де на виробництві зайнята значна кількість найманих працівників. Оскільки розведення свиней та кнурів та догляд за ними пов`язаний із великою кількістю травмонебезпечних ризиків, не зайвим буде нагадати про техніку безпеки під час догляду за свинями.

 З метою гарантування безпеки праці під час догляду за свинями працівники, перебуваючи поблизу тварин, повинні бути уважні й уникати безпосереднього контакту з ними.

      За  групою свиней певного віку та статі повинні бути закріплені постійні працівники, які ознайомлені із правилами безпеки праці під час обслуговування тварин та індивідуальними особливостями свиней.

     При виконанні виробничих операцій з догляду за свинями слід дотримуватися режиму, встановленого технологічними картами, поводитися з тваринами спокійно та впевнено, не викликаючи агресивних дій з їхнього боку.

      Із зовнішнього боку станків, де перебувають агресивні тварини, повинні бути вивішені попереджувальні написи: «Обережно! Злий норов», «Обережно! Кусається».

      При догляді за кнурами й підсисними матками слід бути особливо обережними і під час входу в станок застосовувати засоби індивідуального захисту.

      Працівники повинні бути забезпечені засобами захисту від можливого нападу тварин (електропоганялками, переносними щитами, захисними циліндрами). Захисні циліндри повинні бути виготовлені з тонкого металевого листа, фанери або міцного картону і бути підібрані відповідно до зросту працівника, щоб не заважали при ходьбі і надійно захищали нижню частину тіла.

      Під час проведення масових зооветеринарних заходів або сортуванні свиней фіксують групами в загонах-розколах.

      Індивідуально свиней можна фіксувати на розв'язках в станку, а поросят – на столі-станку або в руках. При відсутності станків тварин можна фіксувати накладанням мотузяної петлі на кінцівки або за верхню щелепу з використанням закрутки.

     При утриманні свиней у приміщеннях без вікон необхідно влаштування чергового освітлення з автоматичним або ручним увімкненням.

      Спосіб утримання підсисних маток і конструктивні особливості станків повинні дозволяти проводити опороси і вирощувати підсисних поросят без постійної присутності працівників у приміщенні.

     Під час опоросу і роботи із підсисними свиноматками слід бути особливо обережними.

     На вигульних майданчиках та в літніх таборах годівниці необхідно розміщувати вздовж огорожі, виключаючи заїзд транспорту і вхід працівників у зону перебування тварин.

     Місця випасу повинні бути попередньо обстежені, очищені від сторонніх предметів, ями – засипані або огороджені.

     Переносними перегородками пасовища розбивають на загони і використовують їх по черзі.

      Для свиней необхідно обладнати бази із навісами та приміщення для зберігання кормів й інвентарю, а також літні кормокухні. Огороджують і обладнують індивідуальні станки для кнурів, поросних (другої половини  поросності) і підсисних свиноматок.

      Кнурів-плідників, некастрованих кнурців на відгодівлі не дозволяється пасти в одному стаді зі свинками.

      Пасти свиней краще вранці та ввечері, а в хмарну погоду можна пасти і вдень. Напувати тварин слід чистою свіжою водою з корит або бочок-самонапувалок. Якщо немає водойм із проточною водою слід викопати колодязь. Завозити воду на пасовище на декілька днів не рекомендується, бо вона псується і викликає шлункові захворювання.

     При застосуванні автонапувалок і водопійних корит не допускається їх переповнення або підтікання.

Виконання цих вимог працівниками значно знизить ризик виникнення травмонебезпечних ситуацій а як наслідок зведе до мінімуму вірогідність настання нещасних випадків на виробництві.

Крім цього Біловодське відділення управління звертає увагу на таку інформацію: з 12 жовтня 2018 року набирають чинності нові «Правила охорони праці у сільськогосподарському виробництві» – наказ Мінсоцполітики № 1240 від 29.08.2018. Водночас втрачає чинність наказ МНС України № 1353 від 26.11.2012 «Про затвердження правил охорони праці у сільськогосподарському виробництві», а також нормативні акти:

- наказ Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 06.12.2004 № 268 «Про затвердження правил охорони праці у тваринництві. Велика рогата худоба»;

-наказ Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 06.12.2004 № 269 «Про затвердження правил охорони праці у тваринництві. Свинарство»;

- наказ Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 06.10.2008 № 213 «Про затвердження правил охорони праці у птахівництві»;

- наказ МНС України від 26.11.2012 № 1350 «Про затвердження правил охорони праці у тваринництві. Конярство».

 

 

Завідувач сектору страхових експертів з охорони праці – страховий експерт з охорони праці Біловодського відділення управління у Луганській області Ковальов С.О.

 

Вимоги безпеки під час вантажно-розвантажувальних робіт при зберіганні зерна

 

Біловодське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області інформує роботодавців та найманих працівників нашого регіону.

При збиранні врожаю зернових, кукурудзи та соняшника у підприємців виникає потреба тимчасового зберігання цих продуктів на складах із подальшим перезавантаженням на транспорт, який доставляє зерно до місця реалізації чи переробки.

Під час вантажно-розвантажувальних робіт на працівників можуть вливати такі небезпечні виробничі фактори, як: техніка, що рухається, рухомі робочі органи вантажних механізмів та пристроїв, запиленість робочої зони.

Тому не зайвим буде нагадати керівникам підприємств, керівникам виробничих ділянок та працівникам про деякі вимоги безпеки під час вантажно-розвантажувальних робіт при зберіганні зерна та іншої сипучої сільськогосподарської продукції.

Усі трудомісткі процеси на складах зерна та сировини на підприємствах зі зберігання зерна насипом мають бути механізовані та виконуватися згідно із затвердженим технологічним процесом.

Навантаження зерна необхідно здійснювати механізованим способом за допомогою конвеєрів, пневмотранспорту і вантажно-розвантажувальних машин.

Роботи з відбору проб зерна зі складу чи бурту виконують не менше двох працівників.

Допускається відбір проб зерна з кузова вантажного автомобіля одним працівником за умови, коли не відбувається вивантаження (завантаження) зерна. При цьому вживаються заходи, що унеможливлюють пуск технологічного обладнання в роботу та самовільного руху автомобіля.

Зберігання чергової партії зерна на складах із похилою підлогою допускається тільки після зачистки днищ від зерна, змітання і видалення пилу. При зачищенні днищ заборонено завантаження чи вивантаження зерна.

Процес транспортування сипучих продуктів на складі організовують з урахуванням змін їхніх властивостей під час зберігання (усушка або накопичення вологи, вплив шкідливих комах тощо).

Забороняється відбирати продукцію з насипу шляхом підкопу.

Переміщення насипу продуктів до транспортерної стрічки або випускного пристрою здійснюється за допомогою машин та за умов:

- перебування працівників на вільному місці поза майданчиком із насипом;

- розбирання спресованих похилих насипів поступово знизу вгору спеціальним пристосуванням (совками, заступами, інструментами з довгими держаками).

Місця виконання вантажно-розвантажувальних робіт позначаються знаками безпеки.

Рух автомобілів на вантажно-розвантажувальних майданчиках (пунктах) повинен бути організований за транспортно-технологічною схемою з установкою відповідних дорожніх знаків. Проїзд транспорту через вантажно-розвантажувальний майданчик повинен бути наскрізним. Якщо наскрізний проїзд організувати неможливо, транспортні засоби повинні подаватися під навантаження (розвантаження) заднім ходом з таким розрахунком, щоб їх виїзд із території майданчика відбувався вільно, без маневрування.

Забороняється виконувати навантажувально-розвантажувальні роботи під час маневрів.

Під час розвантаження зерна з автомобілів-самоскидів автомобілі-самоскиди, які знаходяться на насипах, необхідно встановлювати на відстані не менше ніж 1 м від брівки природного укосу.

Працівники, які залучаються до вантажно-розвантажувальних робіт із зерновими продуктами, забезпечуються засобами індивідуального захисту (маски, респіратори) та спецодягом для запобігання впливу на них пилу.

Працівники, які тимчасово залучаються до вантажно-розвантажувальних робіт, повинні пройти первинний інструктаж на робочому місці згідно із вимогами «Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці»  НПАОП 0.00-4.12-05.

Виконання цих вимог безпеки під час вантажно-розвантажувальних робіт дозволить значно зменшити вірогідність виникнення травмонебезпечних ситуацій.

 

Завідувач сектору страхових експертів з охорони праці – страховий експерт з охорони праці Біловодського відділення УВД ФССУ у Луганській області Ковальов С.О.

Профілактика травматизму серед водіїв автотранспортних засобів через перевтому

Біловодське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області нагадує, що з початком збору сільськогосподарської продукції в нашому регіоні зростає інтенсівнисть руху вантажного транспорту. Збирання зернових культур тісно пов`язано з погодними умовами і може тривати безперервно декілька днів поспіль в денну і нічну зміну. Відповідно, водії вантажних автомобілів, які залучаються до перевезень сільськогосподарської продукції та керуванням зернозбиральними машинами та механізмами, працюють у напруженому режимі, подекуди понаднормово. Це призводить до перевтоми водіїв, яка при наявності інших несприятливих супутніх факторів  часто стає причиною  порушень  правил дорожнього руху, що, у свою чергу, веде до зростання рівня травматизму як серед водіїв, так і серед працівників, які знаходяться у робочій зоні техніки та рухомого складу.

Через це нагадуємо роботодавцям та працівникам про деякі особливості профілактики травматизму серед водіїв автотранспортних засобів через перевтому.

Праця водія являє собою поєднання фізичної і розумової роботи і вимагає від нього фізичної і психічної витривалості. При цьому людина не завжди знаходиться у належній фізичній формі і психічному стані.

Після декількох годин роботи з'являються перші ознаки втоми, які, однак, не завжди свідчать про збільшення небезпеки при управлінні автомобілем. Виникнення деякої втоми  є природнім. Але, якщо час роботи водія починає перевищувати встановлені норми, то кількість дорожньо-транспортних пригод збільшується.

 Профілактика втоми проводиться за кількома напрямками. Основними з них є:

забезпечення оптимальних мікрокліматичних  умов  в кабіні (температура, вологість, швидкість потоку повітря);
зниження рівня шуму і вібрації, шкідливих хімічних домішок у повітрі;
створення додаткових зручностей на робочому місці (правильна посадка за кермом та ін.);
зменшення зусиль, необхідних в процесі керування автомобілем, спрощення процесу управління;
раціональна організація праці та відпочинку.

Особливу увагу необхідно приділити питанню раціональної організації режиму праці водія.

Різні варіанти організації праці водія передбачають загальний місячний баланс робочого часу в 178 робочих годин. При п'ятиденному робочому тижні нормальна тривалість зміни визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності  з таким розрахунком, щоб загальна тривалість робочого часу за тиждень не перевищувала 41 годину. При шестиденному робочому тижні нормальна тривалість зміни не може перевищувати 7 годин в звичайні дні і 6 годин в передвихідні і передсвяткові дні.

Для забезпечення безпеки руху після 3 годин  роботи водію  потрібно  здійснити  15-хвилинну перерву і після трьох наступних годин безперервної роботи необхідно робити 30-хвилинну перерву для відпочинку. Щоденний міжзмінний відпочинок (перерва в роботі між закінченням однієї зміни і початком наступної зміни) повинен бути не менше подвійної тривалості роботи в попередню зміну. Щотижневий безперервний відпочинок при п'яти- або шестиденному робочому тижні повинен становити не менше 42 годин. Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п'ятиденному робочому тижні встановлюється графіком роботи автотранспортного підприємства. Для забезпечення безперервної роботи рухомого складу допускається  надання водіям вихідних днів в різні дні тижня відповідно до графіка змінності. У дальні рейси, коли час знаходження за кермом перевищує 7 годин при  прямуванні в один бік, необхідно відправляти двох водії, які змінюють один одного за кермом.

Роботодавцю необхідно уважно контролювати дотримання працівниками графіку роботи та відпочинку, тому що, як показує практика, перевтома водіїв часто призводить до настання нещасних випадків на виробництві з тяжкими наслідками, великою кількістю постраждалих та значним пошкодженням матеріальних цінностей підприємств.

 

Завідувач сектору страхових експертів з охорони праці - страховий експерт з охорони праці Біловодського відділення УВД ФССУ у Луганській області Ковальов С.О.

Техніка безпеки під час ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки в польових умовах

 

Під час інтенсивного використання сільськогосподарської техніки на польових роботах виникає потреба в ремонті вузлів та агрегатів техніки, що вийшла з ладу у польових умовах, не доставляючи її на ремонтні бази. При цьому, працівникам, які виконують ці роботи, необхідно дотримуватися певних вимог техніки безпеки.

Для проведення технічного обслуговування машинно-тракторних агрегатів у польових умовах повинна бути виділена автопересувна майстерня або обладнана необхідним інструментом та пристроями спеціальна автомашина. Ця автомашина повинна мати справні іскрогасники та бути обладнана первинними засобами пожежогасіння згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1997 № 428 "Про забезпечення транспортних засобів первинними засобами пожежогасіння". Майстерню для технічного обслуговування розміщують на горизонтальному майданчику, в найбільш зручному за розташуванням до машини, що буде обслуговуватися, місці, загальмовують та заземлюють.

Причіплювання мобільної електрозварювальної установки виконують підтягуванням її до буксирного пристрою мобільної ремонтної майстерні. Під'їжджати автомайстернею заднім ходом до зварювальної установки не дозволяється. При введенні електрозварювального агрегату в робочий стан його заземлюють, фіксують раму опорою, а під колеса підкладають противідкатні башмаки.

Ремонт машинно-тракторних агрегатів допускається не ближче 30 м від хлібних масивів та інших посівів.

Інструмент та пристрої для технічного обслуговування машин повинні бути справними, відповідати вимогам розділу 6 Правил охорони праці під час технічного обслуговування та ремонту машин і обладнання сільськогосподарського виробництва й забезпечувати безпеку виконання робіт.

Технічне обслуговування машин у польових умовах проводиться у світлий час доби. Дозволяється проведення технічного обслуговування в нічний час за умови достатнього штучного освітлення. У цьому випадку роботи виконуються не менше ніж двома працівниками.

Усі операції з технічного обслуговування, за винятком операцій, які обумовлені інструкціями з експлуатації заводів-виготовлювачів, виконуються при зупиненій машині, непрацюючому двигуні і вимкненому валу відбору потужності.

Під час технічного обслуговування навісні машини й знаряддя опускають на землю, педаль гальма трактора встановлюють у загальмованому положенні і блокують заскочкою, деталі, вузли та агрегати очищають від рослинних решток і забруднень.

Під час очищення машин стиснутим повітрям слід користуватися захисними окулярами й респіратором, а струмінь повітря направляти від себе.

Під час накачування шин необхідно періодично перевіряти у них тиск.

Перед піддомкрачуванням машину або знаряддя розміщують на рівному горизонтальному майданчику. Під основу домкрата підкладають дерев'яні підкладки. Під машину або знаряддя поряд із домкратом установлюють надійну підставку, яка забезпечує стійкість та запобігає падінню машини чи знаряддя. Користуватися випадковими підставками не дозволяється.

Під час проведення технічного обслуговування не дозволяється:

- працювати з несправною лебідкою вантажопідіймального механізму;

- установлювати й перевозити в кузові майстерні ацетиленові генератори в заправленому стані;

- використовувати відкритий вогонь у майстерні;

- під час прокручування окремих вузлів і механізмів комбайнів перебувати у зоні повітряного потоку подрібнювачів;

- працювати на агрегаті для заправки, якщо немає заземлення і передбачених засобів пожежогасіння;

- відходити від агрегату для заправки до закінчення заповнення його місткостей нафтопродуктами, а також до закінчення заправки машини, що обслуговується;

- знімати кришку бункера солідолонагнітача з надлишковим тиском солідолу;

- зливати гарячу воду й мастило із систем при працюючому двигуні.

Обслуговування й ремонт машин, що використовувалися на роботах із застосуванням пестицидів і агрохімікатів, необхідно проводити тільки після знешкодження пестицидів і агрохімікатів.

Роботи під машинами проводять на спеціальному настилі або брезенті.

При заміні лемешів плуга під польові дошки переднього й заднього корпусів підкладаються міцні дерев’яні підкладки. Заміну ножів різальних апаратів проводять вдвох, застосовуючи рукавиці.

Ремонт і технічне обслуговування платформ у піднятому стані слід проводити тільки після встановлення упора.

Буксирування несправних тракторів і самохідних машин із поля в ремонтній майстерні проводять на зчіпці або шляхом часткового навантаження на платформу чи спеціальний підйомний опорний пристрій буксирувального трактора згідно з Правилами дорожнього руху. Застосовувати для буксирування машин і знарядь канати, троси й ланцюги, які не пройшли випробування, не дозволяється.

При буксируванні із застосуванням жорсткої або гнучкої зчіпки за кермом трактора (машини), що транспортується, повинен бути тракторист (водій), крім випадку, коли конструкція жорсткої зчіпки забезпечує рух трактора (машини), що буксирується по колії буксируючого.

При буксируванні на гнучкій зчіпці у машині, що буксирується, повинні бути справні гальма і рульове керування, а при буксируванні на жорсткій зчіпці – рульове керування. Трактор (машина) із несправним рульовим керуванням буксирується шляхом його часткового навантаження. При цьому перебування в кабіні тракториста (водія) або інших осіб не дозволяється.

При буксируванні у світлий час доби незалежно від умов видимості на буксирувальній машині вмикають ближнє світло фар, а на тій, що буксирується, в будь-який час доби вмикають габаритні вогні.

У темний час доби та в інших умовах недостатньої видимості на транспортному засобі, що буксирується, повинні бути ввімкнені задні габаритні вогні, а при буксируванні на гнучкій зчіпці ще й передні габаритні вогні.

Жорстка зчіпка підбирається з урахуванням забезпечення відстані між машинами не більше 4 м, гнучка – в межах 4-6 м. При гнучкій зчіпці зв’язувальні ланки через кожний метр позначаються сигнальними щитками або прапорцями розміром 200х200 мм.

Буксирування не дозволяється: якщо фактична маса буксируваного транспортного засобу з несправною гальмовою системою (або за її відсутності) перевищує половину фактичної маси транспортного засобу, що буксирує; під час ожеледиці; на гірських дорогах і крутих спусках на гнучкій зчіпці; якщо загальна довжина зчеплених транспортних засобів перевищує 22 м; більше одного механічного транспортного засобу або транспортним засобом із причепом.

Виконання цих вимоги техніки безпеки значно знижує вірогідність настання травмонебезпечних ситуацій і, як наслідок, – нещасних випадків на виробництві.

Завідувач сектору страхових експертів з охорони праці-страховий експерт з охорони праці Біловодського відділення УВД ФССУ у Луганській області Ковальов С. О.

ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ ВИКОНАННІ ЕЛЕТРОЗВАРЮВАЛЬНИХ РОБІТ

 

У наш час не можливо уявити будь-яке виробництво, де б не проводилися зварювальні роботи. Якщо ці роботи не входять до основного технологічного процесу виробництва, то вони проводяться під час ремонту засобів виробництва, виробничих приміщень та інше.

Задля запобігання виникненню нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань серед електрозварників роботодавцям необхідно знати наступну інформацію.

До виконання електрозварювальних робіт допускаються особи не молодше 18-річного віку, які пройшли медичний огляд, навчені за програмою теоретичної і практичної підготовки, пройшли навчання, перевірку знань та інструктажі з питань охорони праці, мають посвідчення установленого зразка та групу з електробезпеки не нижче другої.

На зварювальника під час зварювання в тій чи іншій мірі існує можливість впливів таких небезпечних факторів:

1) ураження електричним струмом при дотику до струмоведучих частин електричного кола;

2) ураження променями електричної дуги очей і відкритої поверхні шкіри;

3) опіки від крапель металу і шлаку під час зварювання;

4) отруєння шкідливими газами, що виділяються під час зварювання та забруднення приміщень пилом і випарами різних речовин;

5) вибухи через проведення процесу зварювання в ємностях з-під горючих речовин або виконання зварювання поблизу легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин;

6) пожежі від розплавленого металу і шлаку в процесі зварювання;

7) травми різного роду механічного характеру під час підготовки важких виробів до зварювання і в процесі зварювання.

Для запобігання небезпеці ураження електричним струмом необхідно, щоб джерела живлення мали автоматичні пристрої, що відключають їх при обриві дуги протягом не більше 0,5 секунди. Враховуючи непостійну величину електричного опору людського тіла, безпечним вважають напругу не вище 12 В (переносне освітлення).

З метою зменшення небезпеки ураження електричним струмом зварювальнику слід дотримуватися таких правил:

1) надійна ізоляція всіх проводів, пов'язаних із живленням джерела струму і зварювальної дуги, пристрій герметично закритих пристроїв увімкнення, заземлення корпусів зварювальних апаратів (заземленню підлягають: корпуси джерел живлення, апаратного ящика, допоміжне електричне обладнання; перетин заземлювальних проводів повинен бути не менше 25 мм2);

2) застосування в джерелах живлення автоматичних вимикачів високої напруги, які в момент холостого ходу розривають зварювальний ланцюг і подають на тримач напругу 12 В;

3) надійний пристрій електродотримача з гарною ізоляцією, яка гарантує, що не буде випадкового контакту струмоведучих частин електродотримача зі зварювальним виробом або руками зварювальника;

4) робота у справно-сухому спецодязі і рукавицях. Під час роботи в тісних відсіках і замкнених просторах обов'язкове використання гумових калош і килимків, джерел освітлення з напругою не більше 6-12 В.

Для захисту очей та обличчя від ураження променями електричної дуги та бризок розплавленого металу необхідно використовувати спеціальні захисні маски із затемненим склом.

Для запобігання небезпеці ураження бризками розплавленого металу і шлаку використовують спецодяг (штани, куртку і рукавиці) з брезентової або спеціальної тканини.

У процесі зварювання частина зварювального дроту, покриттів, флюсів переходить у пароподібний та пилоподібний стан. Найбільш небезпечні для здоров'я зварювальників є пари марганцю, оскільки отруєння марганцем може викликати тривале і стійке ураження центральної нервової системи аж до паралічів. Гострі отруєння парами цинку і свинцю можуть викликати ливарну лихоманку, а отруєння хромовим ангідридом – бронхіальну астму. Тривале відкладання пилу в легенях може викликати пневмоконікози. Всі зазначені ураження можуть виникнути, якщо зварювання виконують із грубим порушенням правил техніки безпеки та охорони праці, що стосуються забезпечення загальної та місцевої вентиляції, застосування індивідуальних засобів захисту (масок, респіраторів), особливо під час зварювання кольорових металів і їх сплавів, а також у тісних, замкнених відсіках при недостатній вентиляції тощо. Надійним елементом для захисту органів дихання вважається респіратор, який зручно одягати під маску зварювальника. На практиці добре зарекомендували себе респіратори з вуглецевим покриттям. Вони захищають органи дихання від зварювального диму, аерозолів, пилу та органічних запахів нижче гранично допустимих концентрацій. Наявність клапанів видиху полегшує дихання і дозволяє успішно застосовувати такі респіратори при підвищених температурах.

Вибухонебезпечність існує під час виконання робіт у приміщеннях, що мають велику кількість пилоподібних органічних речовин (харчового борошна, торфу, кам'яного вугілля). Цей пил при певній концентрації може спричиняти вибухи великої сили. Крім ретельної вентиляції, для проведення зварювальних робіт у таких приміщеннях потрібно спеціальний дозвіл пожежної охорони. Небезпека виникнення пожеж від розплавленого металу і шлаку існує також у тих випадках, коли зварювання виконують по металу, що закриває дерево або горючі матеріали, на дерев'яних риштуваннях, поблизу легкозаймистих матеріалів тощо.

Основними причинами травматизму під час підготовки важких виробів до зварювання і в процесі зварювання є:

- відсутність чи несправність транспортних засобів для транспортування важких деталей і виробів та несправність такелажних пристроїв;

- несправний інструмент: кувалди, молотки, гайкові ключі, зубила тощо.

Для запобігання травмам, пов'язаним зі складальними і транспортними операціями (травми механічного характеру), важливе значення має впровадження комплексної механізації та автоматизації.

Крім цього, керівники підприємств повинні знати, що зварювальні роботи належать до робіт підвищеної небезпеки, виконання яких здійснюється роботодавцем на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці. Декларація видається у встановленому порядку Головним управлінням Держпраці та її територіальними органами.

Якщо роботодавець зважатиме на цю інформацію та постійно контролюватиме додержання працівниками безпечних методів виробництва, вірогідність виникнення травматизму зменшиться до мінімуму.

 

 

Завідувач сектору страхових експертів з охорони праці - страховий експерт з охорони праці Біловодського відділення УВД ФССУ у Луганській області Ковальов С.О.

Правила безпеки під час використання слюсарного інструменту

Під час ремонту та обслуговування сільськогосподарської (та, мабуть, будь-якої) техніки, виникає потреба у широкому використанні слюсарного інструменту. Необережне або неправильне застосування цього інструменту або його несправність із високою вірогідністю може призвести до травмування працівників, які його використовують, та оточуючих.

Із цієї причини буде корисним нагадати правила безпеки під час використання ручного слюсарного інструменту згідно з НПАОП 0.00-1.71-13 «Правила охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями».

Бойки молотків та кувалд повинні мати гладку, трохи опуклу поверхню без косини, вибоїн, відколів, тріщин та задирок.

Рукоятки молотків, кувалд та інструменту ударної дії повинні бути виготовлені із сухої деревини твердих листяних порід без сучків та косошару або із синтетичних матеріалів, що забезпечують експлуатаційну міцність і надійність у роботі. Використання рукояток, виготовлених з деревини м’яких та багатошарових порід дерев, а також із сирої деревини, не допускається.

Молотки та кувалди повинні бути надійно насаджені на дерев’яні ручки і щільно заклинені м’якими, сталевими зайорженими клинами.

Інструмент ударної дії (зубила, крейцмейселі, бородки, просічки, керни тощо) повинен мати гладку затилкову частину без тріщин, задирок, наклепу та скосів і на його робочому кінці не повинно бути пошкоджень. Довжина інструменту ударної дії повинна бути не менше 150 мм.

Середня частина зубила повинна мати овальний або багатогранний переріз без гострих ребер та задирок на бокових гранях, ударна – форму зрізаного конуса.

Розміри зіва (захвату) гайкових ключів не повинні перевищувати розміри головок болтів (граней гайок) більше ніж на 0,3 мм.

Не дозволяється застосовувати для ключів підкладки, якщо прозір між площинами губок і головок болтів або гайок більший за допустимий.

Робочі поверхні гайкових ключів не повинні мати збитих скосів, а рукоятки – задирок.

Розвідні ключі не повинні бути ослабленими в рухомих частинах.

Не дозволяється виконувати роботи з інструментом, рукоятки якого насаджено на загострені кінці (напилки, шабери тощо) без металевих бандажних кілець.

Під час виконання робіт із застосуванням клинів або зубил за допомогою кувалд працівники повинні використовувати клинотримачі з рукояткою завдовжки не менше 0,7 м.

Під час виконання робіт із застосуванням інструменту ударної дії працівники повинні використовувати відповідні ЗІЗ.

При використанні кліщів необхідно застосовувати кільця, розміри яких повинні відповідати розмірам оброблюваних заготовок. З внутрішнього боку ручок кліщів повинен бути передбачений упор для запобігання здавлюванню пальців руки працівника.

Поверхні металевих ручок кліщів повинні бути гладкими (без вм’ятин, зазубрин і задирок) та очищеними від огару.

Працівники повинні виконувати роботи викруткою, в якої ширина робочої частини (лопатки) відповідає розміру шліца у головці шурупа або гвинта.

Під час відкручування і закручування гайок та болтів за необхідності слід застосовувати ключі з довгими рукоятками. Подовжувати рукоятки ключів допускається тільки додатковими важелями типу «зірочка». Не дозволяється застосовувати для подовження гайкових ключів додаткові важелі, інші ключі або труби.

Не дозволяється розміщувати інструмент на поруччя огороджень або на неогороджений край площадки риштувань, помосту, а також поблизу відкритих люків, колодязів тощо.

Під час перенесення або перевезення інструменту із гострими частинами ці частини повинні бути захищені.

Біловодське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області пропонує керівникам та керівному персоналу підприємств використовувати надану інформацію в роботі і під час проведення навчання та інструктажів із питань охорони праці.

Начальник сектору-страховий експерт з охорони праці Біловодського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській област Ковальов С.О.

                                                                                                     Заходи безпеки при роботі з електроінструментом

В наш час на виробництві дуже широко використовується ручний електроінструмент (кутошліфувальні машинки, дрилі, перфоратори, тощо.). У зв’язку з цим Біловодське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області нагадує роботодавцям та працівникам заходи безпеки при роботі з електроінструментом.

Найперше що треба сказати, що до роботи з електроінструментом допускаються тільки ті працівники, які пройшли навчання, перевірку знань та всі види інструктажів з охорони праці у відповідності з законодавством.

Під час роботи працівники повинні дотримуватися вимог «Правил охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями», які наведені нижче.

 1. Корпуси перетворювачів, роздільних та понижувальних трансформаторів залежно від режиму нейтралі електричної мережі, що живить первинну обмотку, необхідно заземлювати або занулювати.

Вторинну обмотку понижувальних трансформаторів необхідно заземлювати.

Не допускається заземлювання вторинної обмотки трансформаторів або перетворювачів з роздільними обмотками.

2.2. Під час роботи з ручним електроінструментом класу І (електроінструмент, у якого всі деталі, що перебувають під напругою, ізольовані і штепсельна вилка має заземлювальний контакт) працівники повинні використовувати ЗІЗ (діелектричні рукавички, діелектричні калоші, діелектричні гумові килимки) відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98.

2.3. У приміщеннях без підвищеної небезпеки ураження працівників електричним струмом дозволяється виконувати роботи з використанням електроінструменту класів II та III без застосування ЗІЗ.

2.4. У посудинах, апаратах та інших металевих спорудах з обмеженою можливістю переміщування і виходу з них дозволяється виконувати роботи з електроінструментом класів І та II за умови, що тільки один електроінструмент живиться від автономної генераторної установки, роздільного трансформатора або перетворювача частоти з роздільними обмотками, а також електроінструментом класу III. При цьому джерело живлення (трансформатор, перетворювач тощо) повинно знаходитись поза металевою посудиною, а його вторинне коло повинно залишатись незаземленим.

2.5. Не дозволяється під’єднувати електроінструмент напругою до 42 В до електричної мережі загального призначення через автотрансформатор, резистор або потенціометр.

2.6. Не дозволяється натягувати, перекручувати та перегинати кабель, що живить електроінструмент, ставити на нього вантаж, а також допускати перетинання цього кабелю з тросами, кабелями та рукавами для газозварювання.

2.7. Установлювати робочу частину електроінструменту в патрон та вилучати її з патрона, а також регулювати електроінструмент дозволяється тільки після повного зупинення та вимкнення його штепсельної вилки з електричної мережі.

2.8. Під час роботи електроінструменту стружку необхідно видаляти спеціальними гачками або щітками після повного зупинення електроінструменту. Не дозволяється видаляти стружку або тирсу руками.

2.9. Не дозволяється виконувати роботи з електроінструментом з приставних драбин.

Під час виконання робіт з електродрилем предмети, що підлягають свердлінню, необхідно надійно закріплювати.

Не дозволяється торкатись руками до різального інструменту, що обертається.

2.10. Під час свердління електродрилем з використанням важеля для притискування необхідно стежити, щоб кінець важеля не спирався на поверхню, з якої він може зісковзнути.

Не дозволяється застосовувати замість важелів випадкові предмети.

2.11. Не дозволяється обробляти електроінструментом мокрі та обмерзлі деталі.

2.12. Не дозволяється виконувати роботи з електроінструментом, в якому відсутній захист від дії крапель або бризок (при виконанні робіт за умов дії крапель та бризок, а також на відкритих майданчиках під час снігопаду або дощу).

2.13. У разі раптового зупинення електроінструменту (зникнення напруги в мережі, заклинювання рухомих частин тощо) його необхідно від’єднати від електричної мережі вимикачем.

У разі перенесення електроінструменту з одного робочого місця на інше, а також під час перерви в роботі та після її закінчення електроінструмент необхідно від’єднати від електричної мережі за допомогою штепсельної вилки.

2.14. Не дозволяється виконувати роботи з електроінструментом, у якого закінчився термін періодичної перевірки, або якщо він має хоча б одну з таких несправностей:

пошкодження штепсельного з’єднання, кабелю або його захисної трубки;

пошкодження кришки щіткотримача;

нечітка робота вимикача;

іскріння щіток на колекторі, що супроводжується появою кругового вогню на його поверхні;

витікання мастила з редуктора або вентиляційних каналів;

поява диму або запаху, характерного для палаючої ізоляції;

поява підвищеного шуму, стуку, вібрації;

злам або поява тріщин у корпусній деталі, рукоятці, захисному огородженні;

пошкодження робочої частини електроінструменту;

зникнення електричного зв’язку між металевими частинами корпусу та нульовим захисним штирем штепсельної вилки.

Виконання цих  вимог працівниками зведе до мінімуму вірогідність виникнення аварійних ситуацій , і як наслідок зменшиться ризик нещасних випадків на виробництві.

 

З 1 січня 2018 року Фонд соціального страхування України збільшив суми щомісячних страхових виплат  потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а також членам їх сімей.

Зростання розміру страхових виплат обумовлене постановою Кабінету міністрів України від 27 грудня 2017 року №1053 «Про перерахування розміру страхових виплат потерпілим від нещасного випадку  на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та членам їх сімей», яка набула чинності 1 січня 2018 року. Постанову розроблено на виконання Закону України "Про загальнообов'язковедержавнесоціальнестрахування" та спрямовано на посиленнясоціальногозахиступотерпілих на виробництві.Цим документом передбаченоосучасненнястраховихвиплат для тих потерпілих, які перебували на обліку у 2008-2011 роках.

Сутність осучаснення страхових виплат полягає в наступному. Для осіб, які мають право на виплати станом на 1 січня 2018 року та мали право на перерахування сум щомісячних страхових виплат за період з 1 березня 2008 року по 1 березня 2011 року, перерахування здійснюється з 1 січня 2018 року шляхом визначення розміру щомісячної страхової виплати із збільшеного розміру заробітної плати, з якої станом на 1 березня 2017 року розраховувалися суми страхових виплат.

         Розмір збільшення заробітної плати для розрахунку страхових виплат становить:

1281,92 гривні – для осіб, які мали право на перерахування з 1 березня 2008, 1 березня 2009, 1 березня 2010, 1 березня 2011;

826,73 гривні – для осіб, які мали право на перерахування з 1 березня 2009, 1 березня 2010, 1 березня 2011;

727,19 гривні – для осіб, які мали право на перерахування з 1 березня 2010, 1 березня 2011;

393,88 гривні – для осіб, які мали право на перерахунок з 1 березня 2011 року.

Розмір збільшення щомісячної страхової виплати залежить від відсотка втрати професійної працездатності, а для осіб, що втратили годувальника - від кількості утриманців.

Якщо потерпілий із щомісячною страховою виплатою одночасно отримував суму індексації зазначеної виплати, з 01.01.2018 розмір індексації зменшується на суму підвищення розміру щомісячної страхової виплати потерпілого.

Збільшений перерахований розмір страхових виплат, нарахований у січні поточного року, потерпілі на виробництві (члени їх сімей) отримають на початку лютого,  а потерпілі, що мають статус внутрішньо переміщених осіб, отримали підвищені суми страхових виплат вже у січні поточного року.

В Біловодському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області з 3469 потерпілих, що станом на 1 січня 2018 року перебувають на обліку та отримують щомісячні страхові виплати,  2877 потерпілим збільшено розмір таких виплат.

Наступнезбільшеннястраховихвиплатпотерпілим на виробництві та членам їх родин відбудеться у березні поточного року. З 1 березня буде збільшено розмір щомісячних страхових виплат усім потерпілим на виробництві або членам їх сімей на 20 відсотків.

Всі перерахунки застрахованим особам здійснюються в автоматичному режимі без надання будь-яких додаткових документів.

Начальник сектору - страховий експерт з охорони праці Ковальов С.О.

 

 

Благодійна програма «Зміни одне життя» є проектом благодійного фонду «Зміни одне життя — Україна». В інтернатних закладах України проживають дуже багато дітей, яким держава надала статуси дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та влаштувала у заклади, де вони проводять своє дитинство.

Одним із інструментів допомоги таким дітям стала реалізація ідеї відзнімати відео сюжети про цих дітей та розповсюджувати, поки їх не побачать майбутні батьки. Після влаштування дітей-сиріт у сім'ї, батьки повинні мати достатній рівень знань виховання дітей-сиріт та можливість отримувати психологічну та юридичну консультації. З цією метою проводяться регулярні онлайн вебінари досвідченими тренерами та психологами. Вся ця діяльність лягла в основу благодійної програми "Зміни одне життя".

Якщо кожна людина змінить хоча б одне життя, світ стане кращим!

Сайт фонду "Зміни одне життя — Україна" https://changeonelife.ua/ua/about

СІМЕЙНИЙ ПАТРОНАТ В УКРАЇНІ

Патронатний вихователь – це спеціально підготовлений працівник, який на договірній основі з уповноваженим закладом здійснює догляд, виховання дітей, тимчасово влаштованих у його сім’ю, та несе відповідальність за їх життя та стан здоров’я під час перебування. Сім’я патронатного вихователя – це подружжя, в якому один із членів на професійній основі виконує обов’язки патронатного вихователя.

Патронатними вихователями можуть бути громадяни України віком від 35 до 60 років (для жінки) і від 35 до 65 років (для чоловіка), які перебувають у зареєстрованому шлюбі; проживають на спільній житловій площі; мають позитивний досвід виховання дітей; одна (один) з яких виконання обов’язків патронатного вихователя не поєднує з іншою трудовою діяльністю; пройшли курси спеціальної підготовки; відповідають іншим вимогам, визначеним у чинному законодавстві.

Цілі патронатних вихователів

- створення безпечного середовища для дитини;

- попередження потрапляння дитини до інтернатних закладів;

- задоволення базових потреб дитини в сімейних умовах;

- забезпечення прав дитини;

- виховання та розвиток дитини.

Завдання патронатних вихователів

- забезпечення догляду, виховання, збереження життя та здоров’я дитини в період її перебування в патронатній сім’ї;

- участь в створенні й реалізації індивідуального плану роботи з дитиною; 

- соціально-педагогічна підтримка дитини, яка опинилася в складних життєвих обставинах;

- забезпечення належних умов для проживання, харчування, навчання, фізичного та духовного розвитку;

- сприяння медичній, психологічній і соціальній реабілітації дитини;

- сприяння оздоровленню дитини;

- створення умов для підтримки контактів дитини з її біологічними батьками, родичами, окрім випадків, коли це може завдати шкоди життю і здоров'ю дитини;

- формування прив’язаностей дитини і її батьків;

- підготовка дитини до повернення в біологічну сім’ю чи влаштування в іншу форму сімейного виховання.

Патронатний вихователь – мама отримує заробітну плату, батько отримує винагороду за надані послуги. Соціальна допомога на утримання влаштованих дітей виплачується патронатному вихователю у розмірі двох прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку за кожен місяць її перебування.

Сімейний патронат допомагає дітям, чиї батьки деякий час не можуть опікуватися ними в силу різних життєвих обставин. Адже бувають випадки, коли через хворобу чи смерть батьків за дітьми нікому доглянути, або через недбалість чи жорстоке поводження дитині загрожує небезпека. Непоодинокі випадки відмови від дитини у пологовому будинку, коли бюрократична тяганина з «відмовою» триває кілька місяців, а немовлята у той час безпомічно чекають своєї долі насамоті в лікарняній палаті... У таких ситуаціях дитину на певний час передають на виховання у професійну патронатну сім’ю.

Сімейний патронат – це професійна комплексна послуга, що передбачає: тимчасовий догляд і виховання дитини, яка опинилася у складних життєвих обставинах та потребує захисту, в сім’ї патронатного вихователя, та одночасне надання фахівцями соціальної сфери інтенсивних підтримуючих послуг сім’ї дитини для відновлення її здорового функціонування.

Ініціатором влаштування дитини до сім’ї патронатного вихователя можуть бути:

- сама дитина;

- батьки чи один із батьків дитини, яка опинилася в складних життєвих обставинах;  

- соціальний працівник, який супроводжує сім’ю, яка опинилася в складних життєвих обставинах;

- працівник служби у справах дітей;

- вчитель, шкільний соціальний педагог чи психолог;

- лікар, дільничний міліціонер, інший фахівець соціальної сфери;

- будь-який громадянин чи установа, які виявили дитину в складних життєвих обставинах.

Термін перебування дитини у сім’ї патронатних вихователів залежить від потреб дитини та обставин, що спричинили влаштування дитини, але не може перевищувати 3 місяців. У окремих випадках, за рішенням органу опіки та піклування, термін може бути подовжено до 6 місяців.

За цей час соціальні працівники допомагають батькам подолати труднощі, через які дитину було вилучено. Якщо ж відновити здатність батьків виховувати свою дитину неможливо, їй знаходять іншу форму сімейного виховання. Патронатні вихователі проходять спеціальну підготовку – навчальний курс, що дозволяє опанувати всі нюанси роботи з такими дітьми. Втім після його завершення вихователі не залишаються сам-на-сам із дитиною, їх професійно підтримують фахівці соціальної роботи та психологи, для роботи з дитиною залучаються вузькі спеціалісти.

Служба у справах дітей Марківської райдержадміністрації  звертається до соціально активних жителів району:

 “Якщо Ви сім’я, яка має позитивний досвід виховання власних дітей (дорослих або підліткового віку), проживаєте на території району на спільній (власній чи орендованій) житловій площі, небайдужі до долі дітей, які залишилися без батьківського піклування, до дітей, сім’ї яких опинились у складних життєвих обставинах, зверніться до нас (за адресою: вул. Центральна, 18, смт. Марківка, Луганська область. тел. для довідок: 9-22-36 або 0953732358 – Володимир Миколайович), ми надаємо усі необхідні роз’яснення та скеруємо Вас на навчання для патронатних вихователів  

Начальник служби

  у справах дітей                                                                            В.М.Олексієнко

 

Техніка безпеки під час технічного обслуговування та ремонту машин і обладнання сільськогосподарського виробництва

Із початком весни в сільськогосподарському секторі активізуються виробничі процеси, які характеризуються інтенсивним використанням спеціальної техніки і різноманітних механізмів. З огляду на це велику частину травмонебезпечних робіт займає діагностика, обслуговування та ремонт сільськогосподарської техніки. Тому буде корисним нагадати керівникам підприємств та працівникам про безпечні методи роботи під час ремонту сільськогосподарської техніки.

Кожен ремонт техніки завжди починається з діагностики неполадок. При цьому потрібно виконувати  певні правила.

Перед діагностуванням машина (або транспортний засіб) повинна бути надійно загальмована й закріплена на посту діагностування від самовільного руху. Під час діагностування агрегатів з навісними, напівнавісними і причіпними машинами та робочими органами їх необхідно від’єднати від машини або опустити раму і робочі органи на спеціальні підкладки.  Під'єднувати діагностичні прилади до машини, а також здійснювати діагностичні операції, що не потребують її роботи, необхідно тільки при непрацюючому двигуні. Двигун машини для діагностування повинен запускатися тільки після вимкнення або переведення в нейтральне положення важелів управління робочими органами машин важелі КПП ВВП гідросистеми тощо. Під час робіт, пов’язаних із провертанням колінчастого й карданного валів, необхідно додатково перевірити вимикання запалювання, подачу палива, встановити важіль перемикання передач у нейтральне положення, звільнити важіль ручного гальма. Після виконання необхідних робіт слід увімкнути ручне гальмо і знову ввімкнути нижню передачу. Перед зняттям двигуна коробки передач заднього моста радіатора паливного баку та інших агрегатів і деталей, зв`язаних із системами охолодження, змащування та живлення двигуна, необхідно попередньо злити маслоохолоджувальну рідину і паливо в спеціальні резервуари, не допускаючи їх проливання. Під час випробовування форсунок паливної апаратури необхідно вжити заходів щодо запобігання можливому попаданню розпиленого палива на шкіру рук і в зону дихання працівників, які здійснюють діагностику. Діагностичні роботи великогабаритних машин, комбайнів, тракторів тощо, під час виконання яких тракторист і майстер-наладчик перебувають поза полем зору один одного, повинні проводитися за участю третього працівника, який бачить тракториста й майстра-наладчика та передає команди між ними. Під час діагностування машин не дозволяється перебування на посту діагностики осіб, які не беруть безпосередньої участі в процесі діагностування. 

За діагностикою йдуть складально-розбиральні та слюсарні роботи, під час яких потрібно виконувати наведені нижче вимоги.

Машини перед ремонтом повинні бути очищені від бруду технологічного продукту, вимиті й висушені, а паливо, масло, охолоджувальні і технічні рідини – злиті. 

Розбирання і складання машин, агрегатів і вузлів виконують на спеціально відведених для цього майданчиках або місцях із використанням засобів механізації підіймально-транспортних механізмів відповідної вантажопідйомності і підставок достатньої міцності. Під час обслуговування машин на підйомнику, гідравлічному, електромеханічному механізмі або пульті його управління повинна бути вивішена табличка з написом: «Не чіпати – під машиною працюють люди». Під час ремонту й обслуговування машин із високим розміщенням вузлів і деталей працівники повинні бути забезпечені драбинами-стрем’янками із шириною сходинок не менше 150 мм. Застосовувати приставні драбини не дозволяється. Від’єднані нестійкі або довгомірні складові частини машин розміщуються на спеціальних підставках чи стелажах. Роботи під піднятим кузовом машини необхідно виконувати тільки при фіксуванні його упором. Зняття та установку підпружинених деталей виконують спеціальними знімачами, які виключають викид підпружинених деталей. Запресовування і випресовування втулок підшипників та інших деталей з натягом виконують за допомогою спеціальних пристроїв – пресів або молотків із мідними бойками. Для перевірки збігу отворів повинні використовуватися спеціальні оправки. Перевіряти збіг отворів пальцями не дозволяється.

У процесі ремонту машини повинні перевірятись та при виявленні несправностей відновлюватись вузли й деталі, що впливають на безпеку праці, а саме:

- каркаси й панелі кабін, їх ущільнювачі;

- контрольно-вимірювальні й освітлювальні прилади;

- система гальм;

- світлова та звукова сигналізація;

- блокування запуску двигуна з увімкненою передачею;

- захисні огородження, захисні кожухи небезпечних місць;

- вентиляція та кондиціювання;

- видаляються масляно-грязеві плівки з внутрішніх панелей кабін.

Біловодське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області нагадує працівникам і роботодавцям, що виконання правил безпеки зводить до мінімуму вірогідність настання нещасних випадків на виробництві.

 

Завідувач сектору- страховий експерт з охорои праці Ковалов Сергій Олександрович

 

Організація роботи з охорони праці при виконанні робіт на збиранні кукурудзи

 

Біловодське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області інформує роботодавців та найманих працівників нашого регіону.

Суха бездощова погода у нашому регіоні сприяє початку проведення робіт зі збирання врожаю кукурудзи.

Для сучасного вирощування кукурудзи на зерно характерним є вплив на організм людини різних технічних, хімічних, біологічних та інших факторів. До цього призводять застосування машин і механізмів, матеріалів і речовин (пальне, паливно-мастильні матеріали, кислотні пари), значний рівень шуму та вібрації, а також забрудненість повітря робочої зони (пил, вихлопні гази).

Одними з основних травмонебезпечних зон є відкриті робочі органи машин, обертові механізми, що незахищені захисними кожухами.

Шум та вібрація від працюючої техніки призводять до швидкої перевтоми працівників, зниження уваги та реакції, що спричиняє зростання рівня травматизму. Під час багаторічного впливу на працівника шуму та вібрації без використання належних засобів індивідуального захисту (навушників та іншого) може виникнути професійне захворювання.

При збиранні врожаю під дією робочих органів комбайнів на стовбури та початки кукурудзи при обмолочуванні створюється підвищена запиленість навколо працюючого агрегату. Цей шкідливий фактор становить небезпеку для працюючих на цьому агрегаті, адже від неодноразового потрапляння пилу може виникнути дерматоз шкіри, кон’юнктивіт, при потраплянні до органів дихання може виникати ускладненість дихання. Вихлопні гази від працюючого двигуна, пари бензину, випари кислотного розчину з акумуляторів при потраплянні до органів дихання можуть призвести до отруєння.

Випадки травмування чи отруєння на робочому місці виникають також внаслідок недотримання вимог виробничої та трудової дисципліни та інструкцій з охорони праці.

Отже, щодо організації заходів з охорони праці, то слід зауважити, що допуск до роботи працівники отримують за наявності проходження медичного огляду, навчання та перевірки знань з охорони праці, необхідних інструктажів на робочому місці (повторного чи позапланового) згідно із вимогами «Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці»  НПАОП 0.00-4.12-05.

Перед виходом у поле інженер з охорони праці, спеціаліст, який керує роботою у присутності працівника, перевіряє технічний стан агрегату, достатній рівень герметичності кабіни, забезпечення працівників засобами індивідуального захисту.

Під час огляду поля агроном вказує маршрути руху агрегатів, виділяє місце для заправки агрегату (за потреби).

На полі потрібно обладнати місце відпочинку, де обов’язково повинен бути закритий бачок із питною водою, умивальник, рушник, мило.

Загалом такі організаційні заходи сприяють високоякісному проведенню робіт і запобіганню травмуванню механізаторів та осіб, які працюють на збиранні кукурудзи. Але, в той же час, у практиці сільськогосподарського виробництва допускаються порушення та недоліки в організації заходів з охорони праці. Так, не завжди проводяться позапланові інструктажі та медогляд. Дуже часто працюючим не видають засоби захисту органів дихання та зору, спецодяг, допускається невідповідність технічного стану агрегатів до вимог розділу ІV «Правил охорони праці у сільськогосподарському виробництві» НПАОП 01.0-1.01-12.

Тому з метою покращення рівня роботи з охорони праці наголошуємо на необхідності:

1) регламентувати і витримувати режим робочого часу при збиранні кукурудзи;

2) з працівниками, які залучені до виконання робіт на збиранні кукурудзи, провести позаплановий інструктаж (через зміну технологічного процесу та заміну устаткування, що використовується);

3) налагодити чіткий контроль за виконанням вимог нормативних актів з охорони праці керівниками виробничих підрозділів та службами охорони праці підприємств;

4) розглянути можливість матеріального заохочення механізаторів, які не допускають порушень з охорони праці.

 

Завідувач сектору страхових експертів з охорони праці - страховий експерт з охорони праці Біловодського відділення УВД ФССУ у Луганській області   Сергій Ковальов